ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



«Ідеалісти на Донбасі більше не потрібні»

«ідеалісти на донбасі більше не потрібні»Ілля Васюнін зустрівся з колишнім ополченцем, який розчарувався в «русском мире».

Війна на Донбасі підходить до кінця. Масштабного наступу однієї із сторін, про який часто говорили минулого літа, так і не відбулося. Межі районів Донецької та Луганської областей з особливим статусом» залишаються тими ж, що і в лютому 2015 року, після другого мінського угоди.

Мирним планом не задоволений ніхто. В Україні — тому, що ополченці на Донбасі отримають амністію і право обиратися, а контроль над кордоном так і не відновлено. Російські добровольці, які йшли воювати за невизнані республіки, теж повертаються додому розчаровано: побудувати «Новоросію» від Харкова до Одеси не вдалося.

«ідеалісти на донбасі більше не потрібні»

Євген Сергєєв — один з російських добровольців, які після початку конфлікту на сході України поїхали зі зброєю в руках захищати невизнані республіки. І, як багато хто, виявився розчарований підсумками військової кампанії.

ПРО ВІЙНУ

Профіль Євгена Сергєєва на українському сайті gruz200.net

Євген Сергєєв відомий в інтернеті: протягом усього свого перебування на війні він робив записи «ВКонтакте» і тепер числиться терористом і бойовиком на українських сайтах, які моніторять російську блогосферу: Lostivan, «Вантаж-200», «Миротворець».

У січні нинішнього року Сергєєв почав відчувати загрози і з іншого боку, тобто як раз зі своєї сторони фронту. Він став писати про грабежі, «отжатиях» і вимаганнях, якими займалися його колишні соратники.

Ми зустрічаємося з ним у його рідному Курську, звідки він у червні 2014-го, покинувши роботу, відправився на війну «за русский мир». «Україна тут всього в двохстах кілометрах, — пояснює він. — Неможливо сидіти вдома, коли таке під носом відбувається».

ПРО «ОТЖИМАХ»

Для Євгена Сергєєва це вже не перша війна: коли він служив в армії — з 1999 по 2000 рік — його частина була задіяна у другої чеченської кампанії. Тоді, розповідає він, у супротивника не було важкого озброєння, мінометів і гаубиць.

17 червня 2015 року Сергєєв перейшов кордон разом з трьома товаришами і опинився в Луганську — в загоні під керівництвом Олександра Біднова, що отримав популярність як Бетмен. Вже через два дні Сергєєв на передовій захищав Луганськ на північно-східному напрямку, з якого місто намагалися взяти частини Збройних сил України та добровольчі батальйони.

У складі ДШРГ (диверсійно-штурмової розвідувальної групи) «Патріот» Сергєєв брав участь у битві за луганський аеропорт в липні 2014-го, оточував 32-й блокпост поряд з селищем Сміливе.
«Були ті, хто воював, і ті, хто навіть не з’являвся на передовій», — таке розчарування бійця.

Під час перестрілки, коли загинув Олександр Бєднов,
було спалено його автомобіль і машина охорони

1 січня під Луганськом був убитий його колишній командир Бетмен. Як пізніше заявила прокуратура Луганської народної республіки» — при спробі затримання. Біднова звинувачували в тому, що в його загоні «утримували і катували місцевих жителів». У зв’язку з цим були затримані ополченці з позивними Маніяк, Омега, Фобус, Янек і інші — їх Сергєєв знає особисто.

У патріотичному інтернеті офіційної версії не повірили. Про вбитого Біднова говорили, що разом з Олексієм Мозковим він залишався одним з останніх незалежних польових командирів, опозиційних керівнику ЛНР Ігорю Теслярській.Сергєєв тоді вперше підтвердив звинувачення, які прихильники «Новоросії» вважали за краще не коментувати.

ПРО РОЗЧАРУВАННЯ

Багато з тих, з ким він воював, повернулися назад, але вже не в самостійні загони польових командирів, а під прапори невизнаної республіки. Сергєєв не їде. Друге і головне його розчарування — мирний «мінський процес», який для нього означає «злив Новоросії». Сергєєв каже, що не хоче воювати «за окремі області у складі України», і вірить, що українська армія може прийти і на його рідну землю — і ось тоді він знову візьме в руки зброю і зможе дати відсіч.

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей