ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Список журналістів — загроза свободі ЗМІ в Україні

список журналістів - загроза свободі змі в україні

На Україні в інтернеті опубліковані дані понад 4 000 журналістів, які нібито співпрацювали з сепаратистами. У списку також фігурує московський кореспондент журналу Der Spigel Крістіан Неф, який коментує цей факт.

Моє ім’я в списку під номером 895, поруч вказаний номер мого мобільного телефону та адресу електронної пошти. З вчорашнього дня мені приходять на пошту листи, які можна трактувати як загрози або залякування.

Ще 4 507 журналістів значаться у списку міністерства інформації Донецької народної республіки — росіяни, англійці, американці, французи, німці. Вони були акредитовані в Донецьку для висвітлення подій в цьому регіоні.

Публікація імен журналістів — скандал, який в наступні дні пошириться з ще більшою силою. Посол ЄС в Україні вже висловив протест, оскільки тим самим порушуються міжнародні норми і українське законодавство. Журналістські організації готують петиції, державна прокуратура в Києві веде розслідування.

Документ, по всій видимості, був отриманий хакерами. Однак у Росії вважають, що інформація була продана українцям службовцям донецького міністерства.

Ймовірно, мета акції полягає ще і в залякуванні. Інформація була опублікована на українському сайті «Миротворець», створеному за підтримки українського депутата Антона Геращенка. «Миротворець» поставив собі завдання розсекретити особисті дані сепаратистів і дані їх пособників. Геращенко — радник українського міністра внутрішніх справ. Організатори сайту, по всій видимості, співпрацюють з поліцією і київськими спецслужбами.

Публікація даних журналістів має велике значення, оскільки «ці журналісти співпрацюють з бійцями терористичних організацій», — такі їхні аргументи. Так, деякі з них навіть боролися зі зброєю в руках проти української армії. І далі — «Західні журналісти наплювали на українські закони і перейшли кордон на непідконтрольні владі території з боку Росії». «Миротворець» передав дані українським спецслужбам і міністерству внутрішніх справ для проведення аналізу».

Судячи з цих слів, можна вважати, що Україна і мене зарахувала до посібникам донецьких сепаратистів. Абсурд, що тут скажеш. Я не надаю особливого значення включенню свого імені в список. Але щось принципово важливе все-таки в цьому зв’язку хотілося б відзначити.

1. У кожному конфліктному регіоні, де я за останні роки висвітлював події, я відвідував території обох сторін конфлікту. В Афганістані я був як на території урядових військ, так і на територіях талібів. Під час воєн, які Росія вела проти Чечні, я спостерігав за входом російських військ в Грозний, а потім з боку Грузії пішки йшов через гори, щоб звідти висвітлювати бої повстанців. І в ході української війни (яка всупереч різним думкам ще не завершилася) я дотримувався цього принципу. Я проїхав по Україні, неодноразово був і у сепаратистів у Донецьку.Це найважливіше завдання журналіста висвітлювати конфлікт з обох сторін.

2. Проте в Києві відвідування територій сепаратистів розцінюється як «зрада». Український посол у ФРН сказав мені, що не може зрозуміти того, що я говорив з головою ДНР, а ще гірше те, що Spiegel опублікував матеріал за підсумками бесіди.

3. Зрозуміло, що в ході своїх журналістських розслідувань я дотримувався звичних правил. Щоб потрапити на території східної України, які Київ офіційно називає зоною АТО, я кожні півроку отримував спеціальний пропуск в українському міністерстві оборони. Цей пропуск давав мені право в’їжджати на територію ведення бойових дій, без нього мене б не пропустили на контрольно-пропускному пункті. Інший пропуск дозволяв мені переходити лінію в 40 км від Донецька, де українські офіцери ставили спеціальний «прикордонний штамп» мій німецький паспорт.Це було особливо дивно, тому що тим самим вони визнавали території повстанців закордонними галузями. У Донецьку я відзначався в міністерстві інформації сепаратистів, щоб отримати акредитацію і у них. Проїжджати по території повстанців без офіційного пропуску я б нікому не рекомендував.

4. Звичайно, і Росія відреагувала на публікацію даних журналістів. Українські націоналісти одним ударом перетворили 4000 журналістів на ворогів, пише «Комсомольская правда». І оскільки російська пропаганда повинна бути постійно спрямована проти України, 4000 журналістів тут же були оголошені «зірками світової журналістики». До цього ж Росія звинувачувала нас, західних кореспондентів в тому, що ми не цікавимося народними республіками Східної України, зловмисно спотворюємо сформовану там ситуацію по замовленню Вашингтона.

5. Можна вважати публікацію 4000 імен дрібницею. Але той же сайт кілька місяців тому вже публікував імена та адреси проросійського журналіста, а також відчуває симпатії до Москви колишнього депутата — обидва незабаром після цього були застрелені.

Антон Геращенко, покровитель українського сайту «Миротворець», потребує посилення контролю за українськими ЗМІ, а також в’їжджаючими іноземними журналістами, щоб у майбутньому запобігти «антиукраїнську пропаганду.

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей