ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Віталій Третьяков: План запобіжних заходів

віталій третьяков: план запобіжних заходів

Не підлягає сумніву, що Вашингтоном перед київським режимом поставлено кілька цілей. І одна з головних — змусити Путіна прийняти рішення про введення військ у східні області України, порушивши тим самим суверенітет цієї країни.

В цьому випадку Росія, природно, буде оголошена агресором. Євросоюз, багато лідери якого вс розуміють, але деякі тварини, сказати нічого не можуть, точніше — бояться, з таким визначенням погодяться.

Те, що США в ситуації на Україні і навколо України перетворили Євросоюз повне політичне нікчема, що йде проти своїх економічних інтересів, так і назустріч військового конфлікту з Росією, сумно, але і з цим фактом доводиться рахуватися. В осяжній історичній ретроспективі тільки перед Гітлером керівники тогочасних європейських країн тремтіли більше, ніж перед нинішнім американським керівництвом.

Американська адміністрація, очолювана лауреатом Нобелівської премії миру (!), прекрасно розуміє, що Путін не хоче вводити збройні сили Росії на територію України. Значить, потрібно змусити його це зробити.

Цим імперативом по суті визначається вся нинішня політика США на європейському просторі. Київський режим — виконавець. Євросоюз — клака. Західні правозахисники, як по команді, заніміли. Заговорять, коли потрібно буде засуджувати «агресію Росії».
Для реалізації поставленої мети Києву дано карт-бланш на вбивство мирних жителів в східних областях України, так і в інших, буде потрібно, теж. Більш того, Києву вже дозволено вбивати і громадян Росії, наприклад, журналістів.

Щоб Путін дав наказ на введення військ у східні області України (Донецьку і Луганську народні республіки) потрібно вбити якомога більше мирних громадян на цих територіях. Скільки? Та стільки, скільки буде потрібно для отримання шуканого результату.

Отже, якщо Путін дасть команду на введення військ, то США оголосять Росію агресором, а Путіна — військовим злочинцем.

Але і якщо не дасть, то теж добре. Південний Схід України буде остаточно «зачищений», а українські війська і так звана нацгвардія буде кинута на Крим. Тут вже від прямого військового зіткнення Росії і України не ухилитися. Але при цьому у Путіна вже не буде тієї народної підтримки, яка у нього є зараз. Колабораціоністи в московській політичній еліті візьмуть верх, а знизу їх підтримає примолкшее в останні місяці, але чекає команди Болото.

Програма-максимум: Путін повалений, Севастополь — база американського військового флоту, Росія повністю деморалізована, і на чолі її поставлені які-небудь місцеві Порошенка з Яценюком.

Всі. Росії як великої держави і навіть як самостійної держави більше немає. Євросоюз політично теж знищений. І його як суб’єкта світової політики теж більше немає.

Природно, тут ще безліч всякого роду нюансів, але суті справи вони не змінюють.
Отже, проводити попереджувальну військову операцію з порятунку сотень тисяч і мільйонів жителів східних областей України від фізичного винищення й перетворення в’язнів «фільтраційних таборів» або безсловесних і без’язиких рабів українських націоналістів, Росії небезпечно.

Але і не проводити рано чи пізно стане вже неможливо. Не зважиться Путін на попереджувальну — доведеться після того, як трупи в східних областях України будуть вивозити не автомобілями-рефрижераторами, а вагонами.

Уникнути війни завжди краще, ніж у неї вступити. Тим більше, вплутатися за чужий примхи. Але тільки в тому випадку, якщо є можливість її уникнути, не ставши при цьому колонією того, хто тобі цю війну нав’язує. І не жертвуючи десятками тисяч життів своїх співвітчизників і долями мільйонів вигнаних зі своєї землі, своїх будинків людей. До речі, в основному родичів громадян Росії.

Думаю, що, на жаль, шансів уникнути превентивної військової операції по порятунку мирних жителів Новоросії (перейду тепер до цього позначення земель, на яких за ініціативою Вашингтона і Києва і при потуранні і дурості Брюсселя, Парижа і Берліна вибухнула вже кривава і вже трагедія), дуже мало. І не з вини Росії.

Однак необхідно спробувати. І це навіть обов’язок Москви — зробити таку спробу. Для цього потрібно, нарешті, перехопити у Києва і що стоїть за ним Вашингтона ініціативу. Слів вони не розуміють. Тільки готовність проявити волю і застосувати силу, про що Путін, до речі, прекрасно знає.

Але, незважаючи на всю військову безпорадність київського режиму, саме він всі останні тижні диктує хід подій на сході України. І в цьому сенсі — зміцнюється. Умиротворити цей режим не можна. Він створений для інших цілей.Його можна тільки протверезити. Якщо хочете, налякати.

Що ж повинна зробити Росія? Повторюю, і для того, щоб не вводити свої війська на територію України і не вступати з власної ініціативи в пряме зіткнення з українськими військами, і для того, щоб реально врятувати населення Новоросії від фізичного знищення і вигнання з його історичних земель.

На мій погляд, крім тих дій, про яких немає резону поширюватися публічно, необхідно офіційно оголосити про наступне.

1. Росія заявляє, про що я неодноразово писав і говорив, що російський народ є найбільшим розділеним народом Європи, а в межах України в кордонах 1991 року проживає не менше 20 мільйонів росіян. І всім їм тепер загрожує небезпека — аж до фізичного знищення.

2. Росія висуває київським режиму офіційне звинувачення в геноциді російського народу. До речі, ще й людей інших національностей — малоросів і самих українців, які не визнають законність нинішньої київської влади. ООН Пан Гі Муне, природно, це звинувачення не підтримає. Але чекати, коли наступним генеральним секретарем ООН американці призначать якогось Дешицу резону точно немає.

3. У разі відмови «подкаблучного» так званого світового співтовариства визнати факт геноциду росіян у східних областях України, Росія оголошує, що вона змушена сама прийняти всі необхідні заходи для порятунку російських (і не тільки росіян) в східних областях України. І ці заходи будуть в першу чергу політичні і дипломатичні. А саме:

4. Росія визнає дії сил самооборони Новоросії національно-визвольною війною.

5. Росія визнає Донецьку народну республіку і Луганську республіку незалежними державами, вже забезпечили власними силами мінімізацію геноциду населення Новоросії, а тому і природними союзниками Росії.

6. Росія зобов’язується виконати всі прохання ДНР і ЛНР, або Народної республіки Новоросія (якщо ДНР і ЛНР об’єднаються), спрямовані на захист населення від знищення або виселення з їх історичних земель.

7. Росія буде готова укласти з Народною республікою Новоросією військовий союз, взявши на себе зобов’язання ввести на територію Новоросії необхідний для відбиття будь-якої агресії з будь-якої точки світу військовий контингент.

8. До укладення такого союзу Росія не буде перешкоджати своїм громадянам, які бажають добровільно відправитися в Новоросію і вступити в ряди сил самооборони Новоросії.

9. Росія оголосить, що з моменту визнання нею незалежності ДНР і ЛНР або об’єднаної НРН будь-які військові дії будь-яких військових формувань третіх країн або окремих громадян цих країн будуть розглядатися нею як військова агресія проти самої Росії.

10. До створення Народною республікою Новоросією власного Міністерства закордонних справ Росія, якщо про це попросять органи влади Новоросії, буде готова представляти інтереси республіки на міжнародній арені.

11. Постійним мешканцям Новоросії, що побажали покинути межі НРН як місця постійного проживання, така можливість буде безперешкодно надана, причому з відшкодуванням (за рахунок бюджету Новоросії, але під фінансові гарантії Росії) вартості залишених жител.

Думаю, що саме така або приблизно такий план, причому — нагадую — оголошений заздалегідь і відкрито, а також паралельне розгортання необхідного військового контингенту в прикордонних з Новоросією областях Росії, але поки, до визнання Росією незалежності Новоросії, без вступу на її територію,

по-перше, змусять Вашингтон замислитися, до якої фатальної межі він підвів не тільки Україну і Європу, але і самі США;

по-друге, продемонструють військовослужбовцям України, якщо вони не схаменуться, незабаром їм доведеться зустрітися на полі бою вже не з ополченцями (хоча і вони перемогти і підкорити не можуть), а з регулярними і добре підготовленими військами;

по-третє, виведуть з несвідомого стану лідерів провідних країн Євросоюзу, які, нарешті, зізнаються самі собі, до чого привела їх народи і Європу в цілому їх власна або нав’язана їм Вашингтоном політика.

Не варто і говорити, яке захоплення викличе оприлюднення такого плану у абсолютної більшості жителів Новоросії.

Думаю, такого рішення будуть аплодувати про себе, а хто посмів — і вголос, керівники абсолютної більшості країн світу.

Якщо і після цього Київ не припинить каральну операцію проти жителів Новоросії і не сяде без всяких умов за стіл переговорів з лідерами ДНР і ЛНР (що ще може дозволити зберегти Україну в її нинішніх кордонах), то зазначений план повинен перейти в стадію стрімкої реалізації. І це теж дозволить уникнути прямих військових зіткнень між збройними силами Росії і України, тобто українсько-російської війни. Якщо, звичайно, у Вашингтоні та Києві у влади збереглися хоч якісь притомні люди.

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей