ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Основи мусульманської релігії


Ми живемо в такий час, коли більшість людей поглинена мирською суєтою і пропалює життя в гонитві за ілюзорними благами цього тлінного світу. Багато хто навіть не замислюються про сенс життя, про справжні і вічні цінності. І коли закінчується відпущений для цього життя термін і настає час відправитися в довгий шлях, перейти в життя вічне, ми опиняємося без необхідного в дорозі багажу або, що ще гірше, з марним, але обтяжливим і навіть небезпечним вантажем, від якого вже неможливо позбутися. Щоб в кінці життя не опинитися в сумному і безвихідному становищі, людині слід провести дароване йому Аллахом час життя відповідно до Його веліннями і настановами.

Що ж собою являє релігія? Справжня релігія – це шлях, вказаний Всевишнім, це норми і правила життя, послані людству Господом через Своїх посланців. Кожна розумна людина, яка досягла повноліття, зобов’язаний дотримуватися їх з глибокою щирістю і міцною вірою. Всевишній говорить, що єдина релігія, послана і приймається Їм, – це релігія покірності Йому в усьому. Іслам в перекладі з арабської означає «покірність, покора волі Господа». Саме цю релігію єдинобожжя і доводили до людей все пророки, починаючи від Адама і закінчуючи Мухаммадом.

Релігія має три основи:

Іман, т. Е. Наявність у людини правильного віровчення.
Іслам, т. Е. Слідування велінням і заборонам Всевишнього.
Іхсан, т. Е. Прояв щирості у всіх діяннях.
Давайте розглянемо ці основи докладніше.

Іман (Віра).

Віра складається з наступних шести обов’язкових складових частин – стовпів:

Віра в Аллаха. Сенс віри в Аллаха полягає в нашій глибокій переконаності в тому, що немає нічого гідного поклоніння, крім одного Бога – Аллаха, що Він Єдиний і не має співтоваришів, Предвічний і не має початку, Живий і не вмирає, Вічний і Залишається, Він не припиняв своє існування і не припинить, Він – всечуюче, Всевидючий, Всезнаючий, Разговаривающий, Всемогутній, Його побачать в Раю тільки віруючі. Він не схожий ні на що і ні нічого подібного Йому. Він не потребує ні в чому і ні в кого, а все Його творіння потребують Ньому. До Нього незастосовні просторові і тимчасові обмеження. Він не змінюється в часі, і час не змінюється для Нього, бо Всевишній є Творцем і часу і простору.
Віра в ангелів Аллаха. Що стосується змісту віри в Його ангелів, то ми повинні бути переконані, що ангели – раби Аллаха. Вони строго виконують Його заповіді і ніколи не слухалися Його. Вони створені Аллахом зі світла (Нура). Вони не їдять, не п’ють і не мають статі. Вони помруть разом з іншими створіннями і в Судний день воскреснуть із мертвих.
Віра в Книги Аллаха. Сенс віри в Книги Аллаха полягає в переконаності в тому, що всі послані Всевишнім писання, загальна кількість яких було 104, є несотворену, одвічної Річчю Аллаха. З них сто було в вигляді сувоїв, а чотири – у вигляді Книг, таких як Тора – послана пророку Мусі, Псалтир – Давуд, Євангеліє – Ісі і Коран – пророку Мухаммаду (мир йому і благословення).

Коран – остання Книга Аллаха, завершальна ланцюг Божих послань, після якої не буде інших книг. З усіх Книг тільки Коран залишився в незміненому первозданному вигляді. Він містить всю інформацію, необхідну людству аж до Судного дня. Тому Аллах зберіг його від змін і збереже в подальшому.
Віра в пророків Аллаха. Що стосується віри в пророків Аллаха, то ми повинні бути переконані, що всі пророки і посланники Всевишнього були послані до того чи іншого народу (або до всього людства) з Справжньою релігією. Вони – найкращі і обрані раби Аллаха. Вони безгрішні і були прикладом наслідування для людей.

До людства були послані 124 тисячі пророків, в тому числі і 313 посланців, починаючи від пророка Адама до останнього Пророка Мухаммада (мир йому і благословення), який є завершальною ланкою в ланцюжку пророків. Всі вони були братами по вірі і закликали людей до покірності Всевишньому, т. Е. До єдинобожжя.
Віра в Судний день. Сенс віри в Судний день полягає переконаності в тому, що Всевишній воскресить всі Свої створення після їх смерті і збере їх на місцевості – Арасат, встановить «Ваги справедливості», призначені для зважування діянь людей, і буде вичитувати Своїх рабів, внаслідок чого частина з них Аллах направить в Рай, по Своїй милості, а частина – в пекло, по Своїй справедливості. Також ми повинні бути переконані в тому, що допити ангелів мункар і Накір, муки в могилі, Сират (міст над пеклом), Мізан (Ваги справедливості), Рай і пекло, Хавза Пророка (джерело, випивши з якого жага вгамовується навічно) і заступництво в Судний день – все це є істиною.
Віра в приречення долі, в те, що все хороше і погане відбувається по волі Аллаха. Що стосується змісту віри в приречення долі з її добром і злом, що виходять від Всевишнього, то ми повинні бути переконані, що все, що відбувається у Всесвіті, добре чи погане, відбувається з волі Аллаха. Але людям дано право вибору між добром і злом, а інакше послання пророків і послання Книг не мали б жодного сенсу.
Істинно віруючий мусульманин обов’язково, без всякого сумніву, повинен вірити в усі стовпи віри. Досконалість віри полягає у визнанні її стовпів – мовою, в підтвердженні сказаного – серцем, у виконанні богослужіння – тілом (подібно намазу, посту і т. Д.), І в дотриманні сунни Пророка (мир йому іблагословеніе).

Хто явно не визнає віру, той – невіруючий (окупант), а хто не вірить серцем – той лицемір (зрадник), і вони вічно зостануться в пеклі, якщо щиро не покаються і не приймуть віру до відходу з цього світу. Хто не виконує покладені Аллахом обов’язки, хоча і вірить – той нечестивець (фасік), а хто не слідує Сунні, той – помиляється нововведенец (мубтаді). Вони зобов’язані покаятися і відшкодувати пропущені ними обов’язки.

Іслам (Покірність)

Кожна людина, у якого є віра (іман), повинен дотримуватися вимог Ісламу. По тому, наскільки ретельно людина дотримується приписів Аллаха, можна судити про глибину і фортеці його віри.

Іслам має дуже багато приписів і норм, що регулюють життя і діяльність кожної людини і суспільства в цілому, а п’ять наступних стовпів є першорядними і основними обов’язками мусульман:

Проголошення формули засвідчення (шахади): Ашhаду Алля іляhа ілляллаh, ва ашhаду анна Мухаммада-р-расулюллаh.
Вчинення щоденного п’ятикратного намазу. Після проголошення шахади, що означає прийняття віри, вчинення намазу є самим важливим і цінним діянням для мусульман. Намаз – це опора релігії і найцінніший дар людині від Аллаха. Нехтує намазом не може бути істинним мусульманином. У хадисі Пророка (мир йому іблагословеніе) сказано: «Впаде релігія того, хто залишить намаз».
Дотримання посту в місяці Рамазан.
Виплата закята – податку з майна на користь бідних і деяких інших нужденних категорій мусульман.
Здійснення паломництва (хаджу) до Каабі, яка знаходиться в місті Мецці, в певний для нього час при наявності можливості (матеріальної, фізичної, а також безпечної дороги). Хадж необхідно зробити хоча б раз у житті.
Іхсан (Щирість)

Іхсан – це вчинення богослужіння з такою щирістю і відповідальністю, з такою ретельністю і увагою, як ніби ми бачимо Аллаха. Адже Аллах бачить і чує нас, хоча ми Його не бачимо – Він знає всі наші думки і наміри.

Поклоніння, виконане без щирості, не принесе нам особливої користі. Щоб досягти повної щирості, людина повинна бути чистим від усіх вад душі. Ісламська наука, що займається лікуванням таких вад і ведуча людини до подібної щирості, називається суфізмом або ж тарикатом. А лікарів цієї науки називають устаза, шейхами або духовними наставниками, без яких помічати в собі тонкощі прояви цих поганих якостей і очищати від них своє серце майже неможливо. Тому кожна людина повинна бути переконаний в тому, що йому для цієї мети необхідний істинний і живий наставник, який знає всі тонкощі в такій важливій справі. Під керівництвом такого шейха йому буде легше досягти ступеня Іхсана. Без такого вихователя людині вкрай важко щиро поклонятися Всевишньому.

Хай допоможе нам Аллах пізнати красу Ісламу! Амін!

Мухаммадрасул Загіра

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей