ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Хто турбується за Америку


Нещодавно в Америці вийшла в світ книга під назвою “Глибинне держава”. Автор – Майк Лофгрен (Mike Lofgren), 28 років працював в Конгресі США і який написав книгу “The Party is Over”.

Вираз “глибинне держава” нам не чуже.

Вперше воно було вжито для пояснення політичної реальності Туреччини 1990-х років.

Цей оборот використовували так часто, що до нього втратили чутливість і надовго відклали в сторону.

Потім в нашу літературу увійшло поняття “паралельне держава”.

Слава богу, в даний час ми намагаємося позбутися його.

Але зараз наша тема – не Туреччина.

Лофгрен використовує цей вислів стосовно США, а не до нашої країни. Проте він включає в свою книгу інформацію про те, що вперше цей термін був знайдений в Туреччині.

Для деяких авторів, які дотримуються ліво-ліберальної ідеологічної лінії, “глибинне держава” – предмет різкої критики.

Але при цьому є народні маси, у яких “глибинне держава” затребуване.

Найважливіша причина – наближення президентських виборів.

Так, зараз самі інтенсивні дискусії в США розгораються навколо питання “хто керує нами”.

І є люди, які не хочуть бачити ні Хілларі Клінтон (Hillary Clinton), ні Дональда Трампа (Donald Trump) біля керма країни; а точніше, вони кажуть, що ні Клінтон, ні Трамп не зможуть управляти.

Їх надія – глибинне держава!

Дивно, але це так.

Така ситуація в США, які презентують себе найбільшої демократією світу.

Протягом декількох років багато опозиційних автори, перш за все Ноам Хомський (Noam Chomsky), критикували глибинне держава США.

Вони говорили про немічності обраних осіб перед “глибинним державою”.

Однак на цей раз певна група людей хоче спертися на це “глибинне держава”.

Тому що не довіряє ні Клінтон, ні Трампу.

Хто це “глибинне держава” і що воно собою являє?

З одного боку, це назва структури, створеної високопоставленими особами в рядах розвідувальних організацій, військових і судових інститутів, організованих злочинних груп.

З іншого боку, в умовах політичного середовища США поняття “глибинне держава” можна також використовувати для визначення спілок, створених топ-менеджерами фінансового та промислового секторів з певними елементами уряду.

І в першому, і в другому випадку головне завдання цих гравців – направляти макрополітику США.

Ці елементи, які об’єднали свої зусилля, щоб управляти США, демонструють такі підходи, як прийняття кроків без отримання згоди обраних осіб і нав’язування певних заздалегідь приготовлених позицій.

Вони підпорядковуються не закону, а зовсім особливій системі ієрархії.

Лофгрен, посилаючись на що тривали 21 рік дослідження Мартіна Гіленса (Martin Gilens) і Бенджаміна Пейджа (Benjamin Page), зазначає, що “пересічний громадянин США майже не впливає на процес визначення свого уряду (і своєї долі)”.

Хіба це не структура, яка сама по собі мобілізує рефлекси терористичної організації FETÖ Фетхуллаха Ґюлена (Fethullah Gülen) і дає їй можливість просочуватися скрізь?

По суті, це закрита, непрозора структура.

Просочитися в чиновницький апарат досить для того, щоб отримати владу.

А, так чи інакше накопичивши там сили, можна тиснути на обрані політичні еліти.

Раптом крім “глибинного держави” у США виникає ще одна проблема під назвою “паралельне держава”.

Фетхуллах там.

Там його люди, його школи, його гроші.

Можливо, він уже почав просочуватися.

Інакше як ми пояснимо присутність в Палаті представників або Сенаті тих, хто говорить його словами?

Не знаю, як ви, а я дуже турбуюся за американську демократію.

У США, як зазначає Майк Лофгрен, тіньовий уряд піднімається, а конституційний лад слабшає.

Американський народ не заслуговує на це.

Хтось повинен сказати “стоп”!

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей