Минулого тижня, американський Об'єднаний комітет начальників штабів опублікував Національну військову стратегію 2015.

Основна тема доповіді полягає в тому, що глобалізація і демографія сприяють тенденціям, підриває військова перевага США, а також їх можливості для підтримки міжнародного порядку. У доповіді йдеться, яким чином американські військові мають намір попереджати ці тенденції.

Незважаючи на виклад технократичним мовою, при уважному прочитанні в контексті недавньої історії, доповідь в кінцевому підсумку виявляється планом підтримки вмираючої імперії. Також багато говорить про пануючої ідеології американського військового переваги.

Проблеми

Сполучені Штати — найсильніша нація у світі, що володіє унікальними перевагами в області технології, енергетики, в питаннях союзництва і партнерства, а також в області демографії, — йдеться в національній військовій стратегії 2015, — однак, ці переваги найчастіше оскаржуються.

У доповіді зазначається, що глобалізація виступає каталізатором економічного розвитку, одночасно підвищує соціальну напруженість, конкуренцію за ресурси, і політичну нестабільність.

Звичайно, в стратегії не згадується, що починаючи з 1980 року, до періоду неоліберальної глобалізації, зі збільшенням ВВП на душу населення переважна більшість країн випробували різке збільшення нерівності доходів, як зазначено у головній доповіді 2014 року Організації економічного співробітництва і розвитку.

У період повільного розвитку і жорстких економічних заходів, прийнятих внаслідок глобального банківського колапсу 2008 року, збільшився ризик виникнення важкого економічного клімату, що викликає народні і політичні хвилювання.Також у доповіді згадується, що зростаючий ризик сам по собі є ознакою нерівномірного економічного розвитку, що представляє собою зростання ВВП.

У стратегії Об'єднаного комітету начальників штабів США підкреслюється небезпека демографічної ситуації. У документі попереджається про стрімке зростання прошарку молоді в демографічному складі населення Близького Сходу і Африки в оточенні брак ресурсів, слаборозвинутої економіки і глибоких соціальних розколів.

У Європі і Північній Азії демографічна проблема полягає в старінні населення на тлі скорочення чисельності робочої сили, що деякі розглядають як потенційну економічну бомбу уповільненої дії.

У більш загальному сенсі у доповіді підкреслюється, що міграція з сільської місцевості в міста і інші країни, сприяє зростанню культурних відмінностей, соціальних відчужень і захворювань, а також загострює напруга в країнах, які їх приймають.

У доповіді згадується, що багато з цих проблем несуть виключно симптоматичні ознаки існуючої структури глобального капіталізму, де панує крихітна меншість транснаціональних банків і корпорацій, що залежать від паливних ресурсів, які штучно підтримують утворення заборгованості як інструмент для наживи обмеженого кола осіб.

Разом з цим, поряд з усвідомленням постійного дефіциту ресурсів і боротьби за них, в документі не один раз визнається роль зміни економічного клімату в зростанні цих проблем.

В якійсь мірі цього слід було очікувати, враховуючи, що це військовий стратегічний документ, але в ньому проглядається натяк на силові методи вирішення проблем, які не є в реальності, військовими за походженням.

Загальнолюдські цінності

Епоха імперії не закінчилася з падінням старого колоніального порядку, вона продовжується в новій формі. Після закінчення Другої Світової Війни, найбільш розвинені країни використовували свій воєнний та економічний перевагу проти колишніх колоній, щоб примусово залучити їх в орбіту впливу економічного порядку, в якому домінують Сполучені Штати.

Натяк на імперські ухили доповіді проявляється в згадці про національні інтереси США в наступному уривку:

... безпека Сполучених Штатів, їх громадян, американських союзників і партнерів; сильна, інноваційна і розвивається американська економіка відкритої міжнародної економічної системи, що сприяє успіху і процвітання; повага до загальнолюдських цінностей у себе вдома і в усьому світі; заснований на правилах міжнародний порядок, який забезпечується під керівництвом Сполучених Штатів, сприяє миру і безпеки, і створює можливості більш тісної співпраці для вирішення глобальних проблем.

На перший погляд, усе це звучить чудово, поки ми не заглянемо в природу відкритої міжнародної економічної системи, що США прагне захищати, і союзників і партнерів, які є невід'ємною частиною цього заснованого на правилах міжнародного порядку, що підкоряється керівництву США.

По всьому Близькому Сходу, Африці і Латинській Америці, американські союзники і партнери майже всі складаються з жорстоких диктатур, монархій, і корумпованих режимів, що систематично порушують права людини щодо свого власного народу.

На Близькому Сході, ми як і раніше повністю підтримуємо безпеку Ізраїлю і його військову перевагу. Ми також допомагаємо іншим важливим партнерам у цьому регіоні в справі зміцнення оборонного потенціалу. У їх числі Йорданія, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн, ОАЕ, Єгипет і Пакистан.

Іншими словами, Вашингтон підтримує незаконну окупацію палестинських територій Ізраїлем, що порушує міжнародне право і незліченні резолюції ООН. Ймовірно, саме тому останню резолюцію ООН з прав людини, що засуджує ізраїльські військові злочини проти невинних цивільних осіб в ході операції непохитна скеля в Газі, підтримала 41 країна, крім одних тільки Сполучених Штатів.

Відсутність підтримки з боку США — єдиної держави проголосував проти — показує прикру відсутність прагнення кинути виклик безкарності за скоєння серйозних злочинів в ході конфлікту в газі та заступитися за жертв військових злочинів, відзначає організація Human Rights Watch.

Що стосується Йорданії, Саудівської Аравії, Кувейту, Катару, ОАЕ і Пакистану, високопоставлені американські військові та урядові чиновники самі визнають, що ці держави причетні до фінансування бойових екстремістських організацій, які США, як самі тепер стверджують, що мають намір знищити.

Єгипет і Бахрейн також причетні до кричущих фактів жорстокого поводження зі своїм власним народом. Все в ім'я боротьби з тероризмом.

Тим не менш, це розглядається як підтримка поваги загальнолюдських цінностей у себе вдома і в усьому світі.

У цьому контексті міжнародні норми використовуються, щоб бити інших по голові, а не регулювати поведінку самих США або їх союзників.

Імперія мереж

Військова сила розглядається в доповіді як невід'ємна частина забезпечення міжнародного порядку під керівництвом США. Міжнародну безпеку і стабільність слід розуміти як безпеку і стабільність для грабіжницького глобального фінансового капіталізму, в якому домінують США.

Ми будемо зберігати наші альянси, розширювати партнерські зв'язки, підтримувати глобальне стабілізуючий присутність, проводити навчання і тренування, здійснювати співробітництво у сфері безпеки і військове взаємодія, обіцяє американський Об'єднаний комітет начальників штабів. Присутність американських військових сил у ключових географічних точках світу лежить в основі міжнародного порядку і дає можливість взаємодіяти з іншими країнами. У той же час можна задіяти сили для реагування на кризові ситуації.

Побічний ефект цієї стратегії не згадується в документі, але тим не менш він очевидний виходячи з того прикладів, як Єгипет. Широко відомі революції скинули існуючі режими союзні Сполученим Штатам. Не має значення, який режим, диктаторський або тоталітарний, в значній мірі розглядається в якості загрози порядку, в якому панують США.

Єдина мета підтримки такої мережі союзників і партнерів за підтримки американських військових сил полягає в захисті не загальнолюдських цінностей демократії і прав людини, а транснаціональних потоків світового капіталу:

Присутність американських військових сил у ключових регіонах по всьому світу лежить в основі безпеки наших союзників і партнерів, забезпечує стабільність і сприяє економічному зростанню та регіональної інтеграції, і позиціонує готовність об'єднаних сил та засобів для виконання надзвичайних дій у відповідь на кризу.

Ризик міждержавної війни

Ризик війни США з іншою державою оцінюється як низький, але він росте. У доповіді виділяється чотири основні країни, що несуть загрозу міжнародному порядку: Росія, Іран, Північна Корея і Китай.

Росія звинувачують у веденні опосередкованої війни в Україні, хоча роль США у втручанні в українську політику, підтримуючи бунтівне стан країни, сприяючи зростанню неонацистських формувань, зручно проігнорували. Вже давно Сполучені Штати намагаються втягнути Україну, на території якої йде великий газовий транзитний маршрут, в орбіту євро-американської влади, а також отримати доступ до невикористаним регіональних ресурсів нафти і газу.

Іран звинувачують у тому, що він продовжує вести роботи зі створення ядерної зброї, всупереч неодноразово отриманими даними американського розвідувального співтовариства, підтверджує зворотне. Також Іран дорікають фінансової підтримки тероризму в Ізраїлі, Лівані, Іраку, Сирії та Ємені.Військові злочини Ізраїлю в Газі та Лівані, вторгнення США в Ірак, підтримувана Вашингтоном опосередкована війна в Сирії з залученням підтримки ісламістських повстанців, які породили Ісламська держава, а також бомбардування Саудівською Аравією територій Ємену за підтримки США, з іншого боку, вважається не тероризмом, а частиною заходів по просуванню загальнолюдських цінностей.

Розробка Північною Кореєю ядерної зброї засуджується, але на тлі їх параної не приймається до уваги. Під час корейської війни (1950-53гг.), від американської бомбардування загинуло близько трьох мільйонів людей — третина північнокорейського населення. Сполучені Штати були першими, хто під час війни встановив ядерну зброю на Корейському півострові. Триваюче військову присутність США в регіоні і регулярні військові навчання, що імітують вторгнення в Північну Корею навряд чи допоможуть пом'якшити напруженість.

Дії Китаю додають напруженості в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні згідно з даними американського стратегічного документа. Китай активно проводить розширення і освоєння прибережної смуги, що дозволить йому розміщувати позиції збройних сил уздовж важливих міжнародних морських шляхів.

Південно-китайське море багате нафтогазовими ресурсами, а також має велике значення для рибальського промислу.Тут пролягає маршрут міжнародного судноплавства, щорічно через який проходять вантажі на суму понад п'ять трильйонів доларів. Доведені і ймовірні запаси нафти складають 11 мільярдів барелів нафти і понад п'яти трильйонів кубометрів природного газу.

У Китаю є територіальні претензії до деяких союзників США в Східній Азії, а саме: до Філіппін, В'єтнаму, Малайзії, Брунею і Тайваню. Інтереси Вашингтона, як правило, не пов'язані з світом і демократією. Справжня мета — ослабити вплив Китаю і отримати доступ до ресурсів Південно-китайського моря для США і їх союзників.

Нафту, їжа і вода

Під виглядом зміцнення миру і стабільності, у новій військовій стратегії насправді просто планується підтримання глобальної гегемонії Вашингтона в умовах зростання геополітичного впливу його головних суперників. Контроль над ресурсами залишається ключовим фактором для США.

Роль ресурсів також відзначено в доповіді Глобальні стратегічні тенденції, опублікованому влітку минулого року Центром розробки і доктрин міністерства оборони Великобританії.

У доповіді попереджається, що попит на ресурси всіх видів, швидше за все, збільшиться до 2045 року, коли населення Землі досягне дев'яти мільярдів людей. Зокрема, при збільшенні попиту на їжу та питну воду, зросте навантаження на навколишнє середовище деякі країни, ймовірно, будуть відчувати значне скорочення продуктивності сільського господарства.

У доповіді говориться, що дефіцит води, ймовірно, буде великим у багатьох регіонах, він збільшиться з-за зростаючого попиту та зміни клімату.

Близький Схід і Північна Африка залишаться основними територіями цих проблем. У доповіді зазначалося, що участь США на Близькому Сході навряд чи може істотно змінитися, так як регіон майже напевно буде продовжувати чинити значний вплив на глобальну стабільність і безпеку.

Крім підтримки довгострокових зобов'язань по відношенню до регіональних союзникам не в останню чергу до Ізраїлю у доповіді було висвітлено значення регіону в стабілізації світових цін на нафту. Ціна на нафту на Близькому Сході впливає на ціну нафти, що видобувалася в США, з чого випливає, що не буде якихось серйозних збоїв, які можуть стати причиною ефекту доміно в світовій економіці.

Зміна клімату у вигляді тривалих посух і сильної спеки призведе до загострення вже укорінених таких соціально-економічних факторів, як відмінності в достатку, гендерна нерівність та низький рівень освіти. Це стане глибинними причинами багатьох хвилювань, а іноді і воєнних конфліктів в країнах Північної Африки і Близького Сходу.

Але ні американська, ні британська стратегії не визнають необхідність рішення цих першопричин, вкорінених в структурах міжнародного порядку, який США і Великобританія сповнені рішучості захищати будь-якою ціною.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты