Те, що в єврозоні і, ширше, в Євросоюзі, відбувається криза, всі вже зрозуміли. Ну, що тут зробиш! Але от про наслідки цієї кризи мало хто замислюється, хоча він несе за собою окремі, цілком конкретні проблеми. Для прикладу, невелике інформаційне повідомлення з сайту РБК:

Одна з найбільших нафтових компаній світу, британо-голландська Royal Dutch Shell більше не довіряє європейським банкам. Ми не готові брати на себе кредитні ризики в Європі, — заявив газеті Times фінансовий директор Royal Dutch Shell Саймон Хенрі.
За словами топ-менеджера, Royal Dutch Shell залишить на своїх рахунках в європейських банках кошти, необхідні для фінансування поточної діяльності компанії, але резерви готівки будуть виведені з фінансових установ єврозони.Загальна сума вилучених з банків Європи коштів може скласти близько 15 млрд дол., які будуть розміщені на рахунках Royal Dutch Shell в американських банках або вкладені в облігації Мінфіну США.

Зазначимо, що це лише одна компанія, і нехай таких, як РойалДачШелл у світі не так багато, але зате кілька менших — сотні і тисячі. І якщо всі вони почнуть виводити гроші з європейських банків, у останніх немає жодних шансів вижити. Зазначимо, що і боротися з цим практично неможливо. Це коли Кувейт, після вторгнення Іраку, спробував витягнути з англійських банків свої гроші, на них швиденько наклали арешт, з компаніями з західного світу цей фокус не пройде. Та й підстав, загалом, ніяких немає.

Чому так себе веде РойалДачШелл абсолютно зрозуміло: немає ніякої гарантії, що в конкретного банку не виникнуть серйозні труднощі з ліквідністю, які можуть бути викликані і виведенням грошей з депозитів населення, і переформатуванням зони євро, так і просто посиленням і без того високих ризиків. Так, звичайно, ЄЦБ надав банкам не так давно трильйон доларів, але зроблено це було в межах збільшення вимог до власних коштів, які у банків в ЄС були на мінімумі. І, швидше за все, ЄЦБ запізнився. Або ж цих грошей відверто не вистачає.

Є й ще одна обставина: у США теж потрібно ліквідність. І тиск на компанії можуть надавати американські структури, загрозливі, в іншому випадку, знизити рейтинги або ще як попсувати життя. Причому у них, як раз, є всі підстави, так що навіть скаржитися безглуздо. Гроші, як ми бачимо, ведуть в США, що, в деякому розумінні, компенсує для них відмова ФРС від емісії. Втім, економіці все одно, звідки гроші, інша справа, що проблеми ЄС неминуче рано чи пізно позначаться і на економіці США, але так помри ти сьогодні, а я завтра.Кілька не стратегично, але логічно донезмоги.

Так що картина виходить досить прозора і, скажімо прямо, не дуже оптимістична. Для зони євро, зрозуміло, на першому етапі, а далі вже для всіх. А дійсно, що тут можна зробити? Збільшити репатріацію європейських грошей з інших регіонів? Так це і так відбувається, але їх явно не вистачає. Надрукувати ще? Ефекту для економіки не буде, а зняття грошей населенням тільки посилить інфляційні проблеми. Та і потім, головна проблема ЄС (як, втім, і США) — це падіння приватного попиту, а надруковані гроші населенню не підуть, як ми бачимо, вони швидше підуть у США.Воно ЄЦБ потрібно?

А для США це на час вирішить проблеми. Частина грошей піде на облігації казначейства США і вирішить проблему боргу, частина — неминуче потрапить на (американські) спекулятивні ринки, створивши видимість полегшення.Загалом життя поки буде продовжуватися до тих пір, поки ефект від припливу цих грошей не закінчиться, хоча сьогодні можна вже майже сміливо говорити про те, що до виборів на початку листопада вистачить. Ну а потім почнуть позначатися проблеми ЄС, який, все-таки, США досить багато експортують, так і європейські банки теж будуть виводити свої кошти з США.Не виключено, до речі, що цей американський експорт ЄС почне поступово притискати — тому, як потрібно рятувати своїх, а не чужих. США, ясна річ, не забаряться дати відповідь.

Загалом, та сама чисто політична картина атлантичної єдності, про неминучий крах якої я писав ще кілька років тому, вже починає трохи псуватися. І зупинити цей процес, швидше за все, не вийде, оскільки він явно відповідає загальній лінії на зниження попиту. Ну, немає можливості у людей купувати стільки, скільки виробляється — а значить, мимоволі, всі почнуть захищати своїх виробників. Всі, зрозуміло, крім нас, оскільки у нас практично немає своїх в керівництві країни.

Ще раз повторю, описане вище тільки тенденція. Вона поки ще не стала загальним місцем, але, швидше за все, цей час не за горами. Об'єктивні економічні закономірності ніхто не відміняв, і діяти вони будуть, причому все швидше і швидше. Ну а керівництву ЄС і зони євро потрібно добре подумати, що робити, бо як колапс ліквідності банківської системи — це останнє, що їм зараз потрібно.

Михайло Хазін

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты