Сьогодні вже мало хто пам'ятає, з якими настроями зустрічали 2012 р. ті, хто хоч якось знайомий з економікою. На тлі боргових проблем США і повномасштабної кризи європейської фінансової системи багато стверджували, що він стане останнім роком старого світу. Однак, як співається у пісні, світ виявився міцнішим, і це можна сміливо назвати головним економічним підсумком року, що минає.

Варто радіти цьому чи сумувати з-за того, що обіцяні глобальні зміни знову відкладаються, сказати складно. Єдине, про що можна говорити з повною впевненістю — економічна система, що склалася у повоєнні роки, виявилася стійкішою, ніж здавалося ще зовсім недавно.

Пікнік на краю обриву

Головною опорою світової економічної системи на протязі 2012 р. залишалися США. Всупереч похмурим прогнозам, американська економіка демонструвала явні ознаки одужання. Так, у третьому кварталі ВВП США виріс на 3,1% замість прогнозованих 2,6% — 3%. Іншим позитивним фактором стало поліпшення ситуації в ключових секторах економіки.Зростання ВВП і поліпшення загальноекономічної ситуації є гарним приводом повірити в те, що сильна економіка світу вийде зі скрутного становища і витягне за собою інші країни.Така опція дійсно існує і може бути реалізована при сприятливому збігу обставин.

Однак все це благоліпність псує нова страшилка, яка встигла налякати не тільки незворушних американських конгресменів, але і значну частину експертного співтовариства по обидві сторони Атлантики. Добре відомо, як влітку 2011 р. адміністрації США довелося поступитися республіканцям, які затягували розгляд закону про підвищення стелі держборгу, і зняти вимогу про підвищення податків для багатих. Тоді позиція республіканців ледь не призвела до технічного дефолту і коштувала країні пониження кредитного рейтингу.

З тих пір ситуація не покращилася, а деструктивна складова цього протиборства набула катастрофічних масштабів.Вже до 1 січня США ризикують опинитися на межі фіскального обриву: коли одночасно закінчиться термін дії податкових пільг, скоротиться кількість посібників по безробіттю, підвищаться прибуткові податки і автоматично наберуть чинності обов'язкові заходи по скороченню витрат. У разі провалу бюджетних переговорів з початку 2013 р. почнеться автоматичний секвестр бюджету — скорочення витрат на $1,2 трлн, порівну розподілене між військовою і цивільною сферами.Якщо президенту і Конгресу не вдасться домовитися, наслідком фіскального обриву може стати помітне падіння ВВП і рецесія американської економіки з усіма витікаючими наслідками.

Однак з наближенням 1 січня стає все більш очевидним, що Америка в черговий раз уникне падіння з обриву. В рецесії не зацікавлений ні президент США, ні Конгрес. Деякий час тому Барак Обама і спікер Палати представників республіканець Джон Бейнер наблизилися до угоди, що дозволяє уникнути фіскального обриву. Президент готовий погодитися на основну вимогу республіканців — скоротити на $1,22 трлн витрати, закладені в бюджеті на найближчі десять років, у тому числі пов'язані з федеральними програмою соціального страхування.У свою чергу, Обама сподівається отримати згоду Бейнера на підвищення податків до рівня, що дозволяє за декаду зібрати в бюджет $1,2 трильйона. Окремо обмовляється підвищення податків для тих, хто заробляє більше $400 тис. на рік.

Врятуйте Європу

Куди з більш серйозними труднощами зіткнулася в цьому році Європа. У 2012 р. досяг піку європейська боргова криза. Трійці кредиторів, в яку входять МВФ, Єврокомісія і ЄЦБ, довелося всерйоз замислитися, видавати чи ні нездатною вирішити свої внутрішні проблеми Греції черговий транш кредиту у розмірі 43,7 мільярда. У разі неотримання цих коштів ймовірність дефолту країни ставала стовідсотковою.

Лише до кінця року кредитори прийшли до єдиної думки, що грецький дефолт стане для Європи не самии кращим подарунком. Боргові проблеми Греції, а також Іспанії, Португалії та Італії вже призвели до того, що під питанням опинилася одна з головних завоювань ЄС — єдина європейська валюта.

Про можливість виходу з єврозони окремих країн і розпаду валютного союзу експерти давно вже говорять як про цілком ймовірну подію. Далі інших пішов Джордж Сорос, який заявив, що єдине рішення проблеми єврозони полягає у виключенні з неї не слабких ланок, а сильних: Німеччина повинна вийти з єврозони. Якщо вона це зробить, єврозона розквітне. Тоді вартість євро знизиться, але одночасно зменшиться і борг країн. Втім, трійка не має наміру дотримуватися таких радикальних радам і збирається боротися з борговою кризою старим перевіреним способом — заливаючи його грошима.

У березні В рамках програми довгострокових операцій рефінансування ЄЦБ видав 530 млрд 800 банкам строком на три роки. Це стало вже другим атракціоном нечуваної щедрості — перша роздача відбулася в грудні 2011 року. У цілому, до кінця першого кварталу 2012 р. європейським банкам було видано понад 1 трлн, однак це не допомогло переламати ситуацію з борговою кризою. У результаті, у липні ЄЦБ спільно з Єврокомісією вирішили внести кардинальні зміни в структуру європейської банківської системи, ліквідувавши національну систему банківського нагляду і порятунку банків.Замість цього був створений європейський банківський союз з системою нагляду наднаціонального характеру, а також спеціальний спільний фонд фінансової допомоги, на підставі якого банки будуть отримувати гроші, минаючи національні уряди.

Таким чином, криза послужила приводом до появи перших серйозних елементів фінансового федералізму і став ще одним кроком до створення так званих Сполучених штатів Європи. Нагадаємо, що ще на зорі євро неминучість подібного кроку передбачав відомий економіст, нобелівський лауреат Мілтон Фрідман. За його словами, в умовах, коли члени валютного союзу залишаються суверенними державами, життя такого союзу навряд чи буде довгою.

Росія в полоні стагнації

Для Росії, як і для решти світу, 2012-й можна сміливо назвати роком відстроченого кризи. Фінансового колапсу, про неминучість якого на початку року говорили багато експертів, не сталося — як і ніякого видимого позитивного руху.Очевидно, що російська економіка вступає в 2013 р. в більш гіршому стані, ніж 2012-й. Згідно з останньою оцінкою Мінекономрозвитку, за підсумками цього року ВВП зросте на 3,5%, тоді як в 2011 р. зростання склало 4,3%.Значно погіршилася ситуація з інвестиціями в основний капітал, які досі не досягли передкризового рівня. Погіршується ситуація з інфляцією: зростання цін прискорюється. У промисловості незалежні економісти констатують стагнацію.Згідно з даними Росстату, за січень — листопад 2012 р. промислове виробництво в РФ зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2,7%. Для порівняння: у січні — листопаді 2011 р. промвиробництво виросло на 5% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.

Примітно, що навіть Володимир Путін, виступаючи на великій грудневої прес-конференції, був змушений назвати економічні результати року всього лише задовільними. Надії на те, що російський бюджет виявиться бездефіцитним, не виправдалися. За даними Мінфіну, дефіцит федерального бюджету за підсумками 2012 р. може скласти 0,25% ВВП, нафтогазового — понад 10% ВВП. Раніше міністр фінансів Антон Силуанов оцінював можливий розмір дефіциту бюджету за підсумками року в 0,2 — 0,3% ВВП.Після внесення до початку грудня останніх поправок до бюджету-2012 Мінфін очікував, що дефіцит виявиться на рівні 0,07% ВВП, однак останні оцінки міністерства більш ніж втричі перевищують цю цифру.

Підбиваючи економічні підсумки року, не можна не згадати про двох важливих для Росії події: вступ до СОТ та угоду століття купівлі Роснефтью і ТНК — ВР.

У першому випадку країна нарешті досягла заповітної мети, шлях до якої розтягнувся на десятиліття. Поки Росія знаходиться в стані своєрідного карантину, завдяки чому на неї поширюються ще не всі правила СОТ. Однак навіть перебуваючи в цьому перехідному стані, вона вже встигла змусити задуматися інших учасників СОТ, досить грубо обійшовши вимоги зниження ввізних мит на автомобілі, за допомогою введення утилізаційного збору.Експерти задаються питанням, навіщо Росії взагалі потрібно вступ в цю міжнародну організацію, якщо встановлені нею правила починають ігноруватися буквально з першого дня членства.

Що стосується угоди століття, що вигоди від неї зовсім зрозумілі, хоча і не настільки однозначні. По її завершенні Роснефть стане одним з найбільших гравців на світовому вуглецевому ринку. Консолідація 50% запасів ТНК — ВР підвищить рівень запасів Роснефти до 18,238 млрд барелів, а при консолідації 100% акцій вони досягнуть рівня в 27 млрд барелів. Це істотно перевершує запаси Газпрому і навіть лідера ринку серед публічних компаній — ExxonMobil.Поглинувши ТНК — ВР, Роснефть консолідує всі необхідні ресурси для повного завоювання ринку.Оскільки де-факто управління компанією здійснюється з Кремля, до багатющих нафтових запасів створюваної монополії додається безмежний адміністративно-управлінський ресурс.

Таким чином, основний підсумок року, що минає безрадісний — за плечима залишилися 12 місяців імітації пошуку вирішення глобальних проблем і нестримної розтрати скорочення ресурсів. Жодна з стоять перед світом завдань так і не вирішена, і передчуття катастрофи (покликаної покласти край існуючій системі), що панувало в умах на початку 2012 р., благополучно переїздить до 2013-й.

Агонія старого світу затягнулася. Але це не означає, що вона буде тривати нескінченно.

Максим Легуенко

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты