В результаті останніх терактів у Парижі європейський проект терпить крах, в той час як еврократи відчайдушно намагаються зберегти Шенгенську зону, пише оглядач Daily Telegraph Ден Хеннен.

Реакція глави Єврокомісії Жана-Клода Юнкера на паризькі події була просто екстраординарної, зазначає автор. Так, на саміті G20 у Туреччині він накинувся на тих, хто вважає, що відкриті кордони всередині Європи суттєво послаблюють безпеку континенту — а це переважна більшість європейців. Я вважаю, якраз навпаки, — заявив він, — І, отже, немає необхідності в перегляді європейської політики щодо біженців.

Як зазвичай він скористався можливістю, щоб пожурити своїх опонентів за їх розумову обмеженість. Я хотів би запросити їх на серйозну розмову, не слід так примітивно реагувати. Я не люблю цього, — сказав глава Єврокомісії.

Національні лідери, на відміну від Юнкера, що обирається, і тому не можуть використовувати такий примхливий тон у спілкуванні зі своїми виборцями. Одне за іншим уряду ЄС роблять те, що вимагають від них виборці і знову вводять прикордонний контроль. Про план Юнкера з розподілу біженців серед країн ЄС у відповідності з системою квот вже і мови не йде.

У світлі трагічних подій в Парижі ми не бачимо політичних можливостей для його реалізації, — каже міністр з європейських справ Польщі Конрад Шиманьски. Багато колег Конрада з ЄС вирішили спокійно відмовитися від ідіотський плану Юнкера, який їх змусили виконувати простою більшістю голосів.

І на цей раз ні ЗМІ, ні європейські столиці не висловили обурення з приводу скасування квот на біженців. Не тільки Польща — більшість європейських держав роблять те ж саме. Навіть відома своєю толерантністю щодо біженців Швеція тимчасово запровадила прикордонний контроль (так само тимчасово Швеція відклала своє входження в зону євро в 2003 році).

Європейський проект руйнується на наших очах, зазначає Хеннен. І всі це бачать — за винятком, на жаль, єврократів, які готові захищати інтеграцію будь-якою ціною. Не просто так головною темою недавнього екстреного саміту з питань міграції було порятунок Шенгену. Не порятунок біженців. Не порятунок життів. А порятунок Шенгену!

У той час як еврократи наполягають, що відповіддю на всі проблеми є посилення Європи, виборці роблять власні висновки. Деякі з цих висновків зрозумілі: німецькі виборці, наприклад, все менше підтримують Ангелу Меркель, яку вони справедливо звинувачують у провокуванні міграційного кризи. А у Франції Марін Ле Пен, ймовірно, значно посилить свої позиції напередодні регіональних виборів, які відбудуться через три тижні.

Що стосується Британії, на думку автора, міграційний криза після паризької трагедії може схилити багатьох вагається виборців проголосувати за вихід з ЄС. Автор пише, що ніколи не був чутливий до проблеми імміграції, і як і раніше вважає, що у регульованою і законною внутрішньої міграції є маса плюсів.

Тим не менш, журналіст звертає увагу на те, що відбувається по ту сторону Ла-Маншу, де міграція абсолютно нерегулируема і нелегальна, а прикордонні перевірки здійснюються лише формально. Разом з тим, багато мігранти говорять по-англійськи, вони мають родичів в Англії і хочуть приїхати до Великобританії — ось чому тисячі мігрантів розташувалися за межами Кале. [Автор має на увазі незаконний багатотисячний табір мігрантів в околицях французького порту Кале, — прим.ред]. Багато з них в кінцевому підсумку отримають європейські паспорти, а з ними і право оселитися в Британії.Основне питання, на думку автора, полягає в тому, чи повинні британці діяти, поки все це відбувається.

Імміграція не є причиною для виходу з ЄС, тим не менш, Британія погодилася відкрити свої кордони з ЄС — але ЄС в даний час відкрив свої кордони для всього світу, що не було частиною угоди.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты