ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Правда про пророцтво майя

.

21 грудня 2012 світ загине, – так говорить знамените пророцтво майя. Насправді йдеться про кінець світу?

Якщо світ дійсно повинен загинути 21 грудня 2012 року, як це передбачено культурою індіанців майя, які жили в Центральній Америці, від нашого сьогоднішнього світу мало що залишиться. Гігантські хвилі накриють навіть гірські вершини, тектонічні плити розколються, вся цивілізація розвалиться з тріском. Принаймні, такий сценарій пропонує фантастичний фільм «2012» Роланда Еммеріха (Roland Emmerich).

Час йде повільно і «через рік» – це ще не скоро. Можна потихеньку почати думати, що ж стоїть за цим кінцем світу.

Насправді подібні думки людству не нові. Про це розмірковував ще Мартін Лютер: «Якби я знав, що завтра настане Апокаліпсис, сьогодні я посадив би ще одну яблуню».

Філософія і релігія теж є благодатним грунтом, на якій щонайменше з античних часів виростають все нові і нові сценарії кінця світу. Гуманітарні науки протягом довгого часу були практично невіддільні від наук природничих.

Це твердження вірне і для культури майя, чиї міста-держави розкинулися на території Центральної Америки між 250 і 900 рр. н.е. Розміри цих міст з населенням більш ніж десять тисяч жителів істотно перевершували будь-який з міст центральної Європи, що існували на той період часу. На півострові Юкатан, що належить сьогодні Мексиці, Гватемалі і Белізу, у майя виникла одна серйозна проблема. Вольфганг Лухт (Wolfgang Lucht), співробітник Потсдамського інституту вивчення наслідків зміни клімату (PIK), що займається взаємозв’язками між змінами клімату та станом рослинності, дає своє пояснення: «Даний регіон досить посушливий». Щоб мати можливість культивувати поля для забезпечення потреб швидко зростаючого населення, майя збирали в величезні резервуари дощову воду, добували грунтові води із зруйнованих карстових печер і за допомогою хитромудрої іригаційної системи проводили безцінну вологу на свої поля.

Без хорошого календаря, за яким можна було визначати сезони посухи і дощів, подібне сільське господарство навряд чи могло існувати. «Майя створили чудовий календар», – говорить Вольфганг Лухт. В Європі та інших частинах світу сьогодні використовується календар, який крім легко піддаються обчисленню днів грунтується на більших періодах часу – тижнях, місяцях і роках. Але Землі для здійснення повного обороту навколо Сонця потрібно 365,2425 дня, і від одного положення Сонця на небосхилі, наприклад, від зимового сонцестояння, що припадає на останні дні перед Різдвом, до наступного такого ж положення проходить неповне число діб. Щоб уникнути зсуву пір року, західний календар кожні чотири роки додає один день, 29 лютого. Високосний день не додається в кожен сотий рік, але є в кожному чотирьохсот. І тільки при такій складній системі розрахунків зміну пір року вдалося збалансувати.

У майя теж був аналогічний по точності і в той же час досить складний календар з зовсім іншими одиницями рахунку. Замість наших циклів з одного, чотирьох, ста і чотирьохсот років, їх календарем властивий ритм, який уклав релігійні церемонії в «цолькін» – період, що нараховує 260 днів. Хоча найкращий час для посіву та збору врожаю майя визначали за календарем, названому «хааб», який налічував 365 днів і був призначений для життя звичайних людей. Кожен хааб ділився на 18 місяців по 20 днів в кожному плюс 5 додаткових днів. У разі необхідності додавався ще один високосний день.

Комбінації з цолькіна і хааба повторювалася кожні 52 роки, і з її допомогою можна було чітко визначити будь-який з можливих 18980 днів. «Потім календарний цикл обнуляти, і відлік починався спочатку», – пояснює Вольфганг Лухт. Кінець 52-річного циклу супроводжувався пишними святкуваннями, очолюваними духовним лідером. По всій країні гасилися вогні, що символізували кінець епохи. Потім світ народжувався заново, починалося нове літочислення. Все це трохи нагадує наступ нового року в кінці століття, коли європейці також вітали нову епоху феєрверками та іншими урочистостями.

Культура майя існувала набагато довше, ніж 52 роки. Тому жерці і вчені розробили ще один календар, за яким з високою точністю можна визначити будь-яку дату протягом циклу в 5125 років. Початок відліку за цим календарем датується 11 серпня 3114 року до н.е. Кінець припадає на 21 грудня 2012 року. Тоді літочислення майя знову закінчується, і можна з великою помпою зустрічати настання нової епохи. Однак культура майя згасла вже в X столітті н. е., тому на цей раз торжества доведеться трохи скоротити.

Інтерпретації записів майя, які передвіщають кінець світу, з’явилися тільки в Новий час. «Планети почнуть зближуватися …», – фільм-катастрофа Рональда Еммеріха цитує одне з таких пророцтв. Прихильники апокаліптичних теорій тлумачать цю фразу так: планети Сонячної системи розташуються таким чином, що сума їх гравітаційних сил надасть потужний вплив на надра Землі, і по всій планеті пройдуть сильні землетруси, цунамі і виверження вулканів. Правда, стверджує астроном Флоріан Фрайштеттер (Florian Freistetter) з Єни, ця гіпотеза дуже надумана. У сукупності вплив всіх планет Сонячної системи на Землю становить лише 2% гравітаційного впливу з боку Місяця. Парад планет є куди менш небезпечні, ніж Місяць, яка за чотири тижні встигає зробити повний оборот навколо Землі. До того ж можна з упевненістю сказати, що 21 грудня 2012 года повний парад планет не відбудуться.
Жерці майя не змогли визначити за календарем захід навіть своєї власної культури. Набагато більш імовірно, що причиною зникнення цивілізації майя стали тривалі періоди посухи, що мали місце між 810 і 910 роками нашої ери, що доводить Геральд Хауг (Gerald Haug) зі Швейцарського федерального технологічного інституту. Раз лісу випаровують більше вологи, ніж кукурудзяні поля, і, відповідно, в більшій мірі сприяють випаданню опадів у регіоні, то вирубка лісів під кукурудзяні поля могла привести до настання посухи.

Бенджамін Кук (Benjamin Cook) з Інституту Годдарда з космічних досліджень при НАСА спробував оформити цю гіпотезу у вигляді комп’ютерної симуляції, що демонструвала зміна клімату в регіоні за останні 2000 років. Співробітник Потсдамського інституту вивчення наслідків зміни клімату (PIK) Вольфганг Лухт сумнівається, що цього достатньо для пояснення занепаду культури майя: «Зникнення цієї високорозвиненої культури і сьогодні видається таємницею», – вважає вчений.

Повільне ж згасання культури майя може підспудно посилити песимістичний погляд на майбутнє. Схоже, нам треба жити з тим, що кінець світу не відбудеться.