Простір нашої публічної політики все більше нагадує бульвар, за яким ліниво прогулюються політики, експерти та інша публіка.
Хтось збирається в групи, щоб поговорити про склад нового уряду, політичної реформи, приватизації та інвестиційної економіці. Поруч експерти обмінюються новими порціями доказів розколу суспільства.
Молоді радикали всіх мастей сплять на газонах. Переступаючи через них, бродить прогресивна громадськість, заклопотана те вартістю годин Патріарха і долею Pussy Riot, то подіями на Болотній площі і обмеженням права читачів прогулюватися по місту.
Серед усього цього пишноти підноситься чорний ящик світової політики, з якого час від часу йдуть якісь сигнали, але фланирующей по бульвару публіці не до того. Вона настільки зачарована актуальністю місцевих тим, що, схоже, перестала співвідносити події в Росії з хвилюваннями стрімко мінливого зовнішнього світу.
Ритуальне ми живемо в глобальному світі винесено за дужки, а про реальні факти світової політики згадують, якщо не вистачає аргументів у внутрішніх суперечках: дочекаємося свого Тахріру, буде як у Греції, вибори у Франції були чесними, не те що у нас та ін Деякий прорив зовнішньополітичної блокади намітився в той момент, коли президент Путін відмовився летіти до США на саміт G8, але і тут все швидко звелося до козячої морди Обамі за позицію щодо ПРО, ігор навколо нового складу уряду розстановці сил вже не існуючому тандемі та інших дурниць.
Тим часом у світі відбуваються процеси, чреваті дуже великими неприємностями. Де-факто ревізії піддається навіть сама теза про глобальному світі, створеному на базі домінування єдиної світової валюти і безсумнівного домінування США. Криза розгойдав цю систему, і в різних регіонах земної кулі групи країн явочним порядком почали відмовлятися від використання долара у двосторонній торгівлі. Дивуватися тут нічому: за останні чотири роки держборг США зріс на 23,6%, а ВВП — всього на 1,6%, і ФРС продовжує друкувати гроші, ще більше надуваючи фінансовий міхур.
Поступово цей процес втягується Європа, стоїть перед непростим вибором: розвал ЄС або емісія незабезпечених євро.Соціальні реформи, що перетворилися в тотальний наступ на права трудящих, ховають суспільство загального добробуту. Грецію відкрито називають лабораторної пацюком, на якій проводять експеримент реставрації класичного капіталізму. Європейська вулиця стрімко лівішає. Але перемагають на виборах ліві партії гнуть ту ж лінію, що добре видно на прикладі Італії та Іспанії, де в кінці минулого тижня пройшли потужні акції протесту.
Південна та Східна Європа метається між лівою ідеєю і націоналізмом, Північ і Захід поки тримають удар. Але спроби німецьких банків вирішити фінансові проблеми Євросоюзу розхитують його політична єдність. Відносна стабільність зберігалася завдяки консолідованим зусиллям Німеччини і Франції, але Ніколя Саркозі програв вибори і йде, а як поведе себе його змінник, поки не ясно.
Хитається крісло і під Ангелою Меркель. У минулі вихідні її партія програла соціалістам на виборах у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. У такій ситуації неможливо гарантувати, що політика ФРН не буде скоригована, а сама Меркель не позбудеться своєї посади за підсумками парламентських виборів 2013 року.
У південних кордонів Росії розростається зона нестабільності: на всьому просторі від Пакистану до Близького Сходу гримлять теракти в Афганістані днями був убитий головний парламентер з талібами, Таджикистан, як вважають експерти, на межі революції. В Ірані на тлі загрози війни наростає протистоянням між президентом Ахмадінежадом і радою аятол. Спроби мирного врегулювання в Сирії перемежовуються жахливими по силі терактами і новими атаками бойовиків.
Практично всі ці сюжети замикаються на столицях Аравійського півострова: Саудівська Аравія платить і надихає, Катар безпосередньо втручається у конфлікти. Картину доповнюють перемоги ісламістів на виборах у Кувейті, де парламент вже схвалив закон про смертної кари за богохульство, в Тунісі та Єгипті. Місяць тому салафіти і Брати-мусульмани вивели на Тахрір своїх прихильників, домагаючись зачистки всіх залишків світського режиму Мубарака.
У Південному Судані пожинають плоди розділу країни: тисячі загиблих у локальних збройних конфліктах.Аналогічний переділ території де-факто відбувся в Малі, куди з розореної Лівії хлинули племена туарегів. Не втрачають часу дарма ісламісти, завезені до Африки для боротьби з режимом Каддафі. Вони бешкетують у тому ж Малі і Нігері, і навіть на заході Африки, у Нігерії ватажок угрупування ісламізму публічно пообіцяв повалити і з'їсти президента країни.
Наростає напруження у Світовому океані. Китай лізе в Арктику і все активніше діє в Індійському і Тихому і океані. Це турбує американців, які зібрали в Перській затоці потужний військовий кулак проти Ірану, а Тихий океан звикли розглядати як своє внутрішнє море. Роздратовані в США і поведінкою Росії, яка не дозволяє розібратися з Сирією і, тим самим, з Іраном.
Американські експерти впевнені, що рано чи пізно шиїтський гнійник прорветься: режим Асада впаде, а військовий конфлікт з Іраном призведе до дестабілізації всього регіону — від Пакистану до Середземного моря. Одним з наслідків цих потрясінь стане нова війна за Великий Кавказ між Росією і Грузією. У Тбілісі, судячи з усього, практично готові до подібного розвитку подій: запаси озброєнь оновлені, і в доповнення до 30-тисячної армії створена національна гвардія, що складається з 150 тисяч резервістів.
Загалом, куди не кинь, усюди клин: на заході — погрязающая в кризі Європа, на півдні — ісламістська дуга, на Кавказі — агресивний режим Саакашвілі, на сході — сильний, але внутрішньо неоднорідний Китай. А всередині країни — терористична війна в Дагестані, потужні мусульманські громади у великих містах, сепаратизм на Далекому Сході, в Сибіру і Поволжя і купа соціальних, політичних та економічних проблем.
Зрозуміло, що думати про це не хочеться. Набагато приємніше фланірувати по бульвару, обережно обходячи чорний ящик світової політики і безтурботно чекаючи того моменту, коли з нього злетить кришка і він перетвориться в ящик Пандори, набитий справжніми, а не надуманими бідами.
Наталія СЄРОВА
Гостиная Палермо
|
Отдых на Кипре
|
Аюрведические препараты
|