По мірі того як НАТО робить кроки щодо розгортання сил швидкого реагування біля кордону з Росією, а Кремль планує внести зміни у свою офіційну військову політику, щоб прямо назвати НАТО своїм супротивником, на горизонті починає маячити потенційна повномасштабна війна.

У першу середу вересня президент Барак Обама відвідав Естонію, невеликого прибалтійського члена НАТО, одна третина населення якого — етнічні росіяни. Додому він повернувся з заявою, що надалі ніякі спроби Москви дестабілізувати сусідні країни на підставі «захисту співвітчизників» допущені не будуть.

На практиці Обама пообіцяв направити в Прибалтику більше солдатів і повітряних суден ВПС США, які можливо будуть розміщені на естонській авіабазі Амарі. У ході саміту НАТО в Уельсі США планує просувати ідею створення сил швидкого реагування для Східної Європи, які будуть складатися з чотирьох тисяч солдатів і базуватися в декількох постійних «пунктах розміщення», розташованих на території трьох прибалтійських членів НАТО та Польщі.

Небезпечний символізм

Хоча ці заходи представляються здебільшого символічними, вони призведуть до розміщення значної кількості американських військ на передовій між НАТО і Росією. У разі виникнення будь-яких хвилювань війська США будуть першими, хто потрапить під удар. За словами експертів це необхідно, щоб стримати посилений занепокоєння серед сусідніх з Росією членів альянсу, викликане жорсткими методами Росії по «захисту російськомовного населення України.

Але росіяни стверджують, що розгортання військ буде порушенням Основоположного акту Росія-НАТО 1997 року, в якому підкреслюється, що Росія і НАТО не вважають один одного супротивниками, і НАТО обіцяє не здійснювати передове розгортання значної кількості західних військ на території нових країн альянсу межують з Росією.

За словами військового експерта Віктора Литовкина, «за останні кілька років США і НАТО змінили багато фактів, і Росії потрібно на це реагувати. Сполучені Штати продовжують спонсорувати [анти-московські] «кольорові революції» на пострадянському просторі, «а війська НАТО підбираються все ближче до нашого кордону».

Найбільш вірогідним відповіддю Кремля буде внесення радикальних змін в офіційну військову політику країни з метою прямого визначення НАТО в якості супротивника. За цим, швидше за все, послідує передислокація військ і ВПС з внутрішньої частини Росії ближче до Європи. Також Росія може розмістити більше ракет ближньої дії Іскандер та інших наступальних систем зброї на території свого прибалтійського анклаву в Калінінграді.

Російська «військова доктрина» — це справжній документ, що визначає, в кого Москва бачить потенційних противників, які стратегічні проблеми вона бачить у майбутньому, і якими методами скористаються служби безпеки країни, щоб відбити атаки противника, або при необхідності вести війну. Востаннє оновлена в 2010 році доктрина закликає до збільшення військових витрат.Також в ній міститься попередження про спроби ворожих держав просунути ідею зміни режиму в сусідніх країнах колишнього СРСР, наприклад на Україні, а також побоювання, що НАТО може збільшити кількість військ біля російських кордонів, однак доктрина утримується від визначення західного альянсу як противника Росії.

«Класична спіраль ескалації»

У вівторок заступник секретаря Ради безпеки Росії Михайло Попов пообіцяв, що нова версія доктрини з'явиться до кінця року. Він натякнув, що ключова зміна стосуватиметься ставлення Росії до НАТО у світлі недавнього розвороту США і їх союзників на схід. «Ми вважаємо, що визначальним чинником у стосунках [Москви] з НАТО залишиться неприйнятність для Росії планів просування військової інфраструктури альянсу до наших кордонів, у тому числі шляхом розширення блоку» підкреслив Попов.

За словами президента московського незалежного Інституту стратегічних оцінок Олександра Коновалова, «всі користуються цією ситуацією за класичною спіралі ескалації. Країни Прибалтики хочуть розгортання військ НАТО на своїй території. Навіть якщо кількість невелика, всього лише символічне, це гарантія що НАТО негайно втрутиться, якщо Росія на них нападе. Сполучені Штати хочуть, щоб НАТО стало сильніше, а європейські країни витрачали більше на систему оборони, тому Вашингтону ця ситуація вигідна.Ще вона подобається російським націоналістам, тому що надає «доказ» агресивних намірів НАТО».

Також, на думку Коновалова, «прихильники жорсткого курсу зі всіх сторін, отримують від цього кризи вигоду, і використовують його, щоб змінити реалії, які всі вважали незмінними. Навіть якщо завтра українська криза закінчиться, світ, який він залишить після себе, буде зовсім іншим».

На думку експертів, динаміка холодної війни збавляє обертів, і тепер небезпека полягає в тому, що сьогоднішня розпалена риторика і символічні жести завтра можуть призвести до катастрофи.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты