ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Росію втягують у війну за воду

росію втягують у війну за воду

Узбекистан погрожує почати війну за контроль над енергоресурсами Середньої Азії. Контроль за водними ресурсами в республіках Середньої Азії може призвести до повномасштабної війни.

Потрібна узгоджена позиція з енергетичних проектів на річках, що протікають по території Киргизії, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменії. Повідомлення про це розмістила на своєму офіційному сайті прес-служба президента Узбекистану Іслама Карімова.

Карімов вважає, що водноенергетичні проблеми в Центральній Азії в майбутньому можуть погіршитися до такого ступеня, що викличуть не тільки серйозне протистояння, але навіть війни.

Він не раз закликав втрутитися в ситуацію ООН і проводити всебічну міжнародну експертизу, перш ніж почати зводити чи підписувати з якимись великими державами документи про будівництво ГЕС.

Велика держава — це натяк на Росію, а країна, що підписує договори без міжнародної експертизи і згоди країн-сусідів, — це Киргизія. Саме в адресу Росії і Киргизії адресована філіпіка узбецького лідера Карімова.

Узбекистан категорично проти будівництва каскаду гідроелектростанцій Камбаратинской ГЕС-1 і Верхньо-Наринского каскаду ГЕС. У виграшному становищі завжди виявляються суміжні держави, які знаходяться біля витоків високогірних річок, вони використовують свої водні ресурси як важіль тиску в суперечках з тими державами, які розташовані нижче за течією. Біля витоків більшості великих гірських річок розташована, наприклад, Киргизія, а Узбекистан і Таджикистан — нижче.

Якщо побудувати Камбаратинскую ГЕС, це призведе до дефіциту поливної води в Узбекистані, арики обміліють, вважає глава Узбекистану.

Якщо Узбекистану не вистачатиме води, це знизить урожай овочів, фруктів, горіхів, що йдуть на експорт в 43 країни світу, в тому числі в такі віддалені, як Малайзія, Сінгапур, В’єтнам.

Щорічно Узбекистан виробляє близько 15-18 млн тонн плодоовочевої продукції — це приблизно $1,5 млрд, або 10% його експорту.

Води в цьому регіоні хронічно не вистачає вже зараз. На цьому тижні Киргизія в 20 разів скоротила подачу води з Джалал-Абадский області в Наманганскую область Узбекистану, повідомило інформагентство 12news.uz.Постраждали киргизька Актам і узбецький Октом — раніше єдиний населений пункт, через який після розвалу СРСР проходить держкордон. Поливну воду отримують з іригаційного каналу Кош-Терек.

Киргизька сторона пояснює скорочення подачі води так: У самих поля сухі. Однак на узбецькій стороні вважають, що вода не подається навмисно, киргизька влада просто шантажують сусідів.

Узбекистан проти неузгодженого будівництва ГЕС в Середній Азії ще й тому, що це може мати екологічні наслідки. І не тільки для Узбекистану, але й для сусідніх країн, для акваторії Аральського моря. У вересні цього року проблеми Аралу обговорювалися на саміті ООН.

За останні 50 років площа акваторії Аральського моря скоротилася більш ніж у чотири рази, обсяг води зменшився у десять разів, у кілька разів зросла його мінералізація.

Пустеля в Пріаралье розширюється, констатували експерти. Вітер щорічно піднімає до 75 млн тонн пилу і солі, які вже виявлені в Європі і навіть в Антарктиді.

Росія і Киргизія підписали угоду про будівництво і експлуатації Камбаратинской ГЕС-1 і Верхньо-Наринского каскаду ГЕС ще в 2009 році, але будівництво було призупинено. Рішення відновити проект на паритетній основі було прийнято в 2012 році. Одна тільки Камбаратинская ГЕС може виробляти 4,4 млрд квтг електроенергії. Для зведення об’єкта потрібно не менше $2 млрд, термін окупності — 15 років. Каскад зможе покривати потреби в електроенергії Киргизії і забезпечувати сусідів.

Але як раз сусіди проти будівництва. Крім Узбекистану відкрито виступає проти будівництва Таджикистан. А Казахстан висловлював зацікавленість у будівництві ГЕС. Республіки не можуть домовитися між собою, а офіційна Москва теж не форсує події. У підвішеному стані залишається також будівництво Рогунської ГЕС потужністю 3,6 тис. МВт на річці Вахш в Таджикистані.В цій проблемі є потужна політична складова: Киргизія — член Євразійського економічного союзу, а лідер Узбекистану Карімов не раз заявляв, що його країна ніколи не увійде до об’єднання на кшталт колишнього СРСР і більше не допустить розміщення на своїй території військових баз іноземних держав.

Велике водяне перемир’я — річ тендітна. Але заява президентів Карімова та президента Туркменистану Гурбангули Бердимухамедова, зроблене за підсумками візиту останнього в Ташкент, — це більше гра на публіку. Щоб заспокоїти населення: без води ніхто не залишиться, — говорить Олексій Мухін, гендиректор Центру політичної інформації.

Насправді лідери республік Середньої Азії готові узгоджувати свої позиції по контролю за енергоресурсами і брати участь у міждержавних енергетичних проектах, але ведуть комерційний торг. Мухін не поділяє думки про те, що електроенергія, вироблена на ГЕС, побудованих в горах, в сейсмічно нестійких регіонах, має високу собівартість і з цієї причини не представляє комерційного інтересу. За скільки і кому продавати кіловати — це питання політичне, це предмет переговорів і преференцій, — вважає експерт.

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей