До 1918 року навчання дітей було роздільним. 31 травня 1918 року виходить постанова Про введення обов'язкового спільного навчання, підписана комісаром освіти Луначарським.

В 30-е роки багатьом, в тому числі і нової влади на чолі зі Сталіним, сталі помітні негативні наслідки безстатевого навчання. Вже в ті роки став помітний дефіцит сильних духом, мужніх і вольових юнаків при призові в армію. І це при тому, що тоді на найвищому рівні було і фізичне, трудове, патріотичне виховання. Молодь здавала норми ГТО, виховувалася під гаслом Швидше! Вище! Сильніше! і т. д.

І Сталін спробував повернути школу до колишньої моделі... Сьогодні багатьма розглядається як помилка тирана, дивацтво... В окремих школах діти стали краще розвиватися, особливо хлопчики. У них поступово стали зникати риси, характерні для протилежної статі. Здавалося б, істина восторжествувала. Однак, такий порядок навчання існував лише до тих пір, поки був живий Сталін. У 1954 році хлопчиків і дівчаток знову змішали в загальні класи по календарному віку.

Для генетично менш зрілих хлопчиків представниці слабкої статі стають духовно-емоційним прикладом поведінки зразком (героєм) для наслідування.

Якості цього зразка — старанність, слухняність, старанність, прагнення прислужитися, сподобатися, відсутність протестних установок і т. д. Така модель поведінки стала активно заохочувати вчителями-жінками. Поступово з шкільного життя і почуттів хлопчиків зникли цінності чоловічого характеру. Зникла чоловіча героїка, билинний чоловічий епос, чоловіча символіка. Хлопчики виявилися зануреними в суто жіночу духовно-сигнальну середовище з її смислами та цінностями.

Більше того, більш духовно зрілі дівчата самі стали прищеплювати менш зрілим хлопчикам свої суто жіночі символи, пристрасті, ігри, емоції, мрії, фантазії, звички, мотиви, смисли життя, страхи. В результаті протягом кількох поколінь з навчальних закладів, де проходить більша частина життя дітей, зникла поло-особистісна самоідентифікація молодих людей і особливо хлопчиків.

У кінцевому рахунку, властиві тільки хлопчикам природні задатки — пристрасть до ризику, випробувань на волю і силу духу, прагнення бути сміливим і мужнім — стали заглушатись і нейтралізуватися. Враховуючи, що емоції неодмінно мають чітку і визначену гормональну активацію (а гормони, як відомо, речовини прямого генетичного дії), йдеться про придушення і нейтралізації чоловічих задатків і на генетичному рівні.

Крім того, природа чоловічого начала така, що найпринизливіше, ганебне, буквально саморуйнівну переживання для хлопчиків — бути слабкіше дівчаток. На цей рахунок є численні повідомлення в закордонній, а в останні роки і у вітчизняній науковій літературі: жінкоподібні чоловіки стали все більше і більше заповнювати простір соціального життя.

Ми в ХХ столітті провели над собою трагічний експеримент — ігнорували статево-рольове виховання та активно впроваджували безстатеву педагогіку. Ось результат... В умовах, коли вщент зруйнована народна виховна культура, коли дощенту зруйновано сімейно-родинне виховання, наша школа, націлена на певну суму знань (без виховання почуттів!) є найбільший злочин перед народом.

Варто тільки уявити собі: зустрічаються по зовнішньому вигляду юнак і дівчина. При цьому у жіночних юнаків і омужествленних дівчат вищою цінністю давно стала зовнішня смазливость і привабливість. Одружуються. А за духом-то вони обидва — напівжінка-напівчоловік! І коли вони це відкривають, крім взаємного відчуження та ненависті вже більше нічого не відчувають. І в цю бійню часто, дуже часто виявляються залученими їх діти.

Обговорювати питання про роздільне навчання у школах почали приблизно чверть століття тому. Серед педагогів-новаторів Амонашвілі, Шаталова, Щетинін зайняв своє місце і Володимир Базарний. У той час він створив в підмосковному Сергієвому Посаді лабораторії фізіолого-оздоровлювальних проблем освіти. Провівши численні соціологічні дослідження, Базарний прийшов до однозначного висновку: головний ворог здоров'я дітей — сучасна школа в тому вигляді, в якому вона зараз існує.

Один з китів, на якому стоїть методика педагога: поділ класів за статевою ознакою. Змішання хлопчиків і дівчаток у дитсадках і школах по календарному віку — річ неприпустима, вважає Володимир Базарний. Дівчата початку навчання на 2-3 роки духовно і фізично випереджають у своєму розвитку хлопчиків. Дослідження виявили, що якщо хлопчики виявляються оточеними більш сильними дівчатками, то в одних хлопчиків формуються жіночі риси характеру, які в інших складається комплекс невротичного невдахи.

Послідовники методики академіка Базарного переконалися в тому, що високих результатів дозволяє досягати саме програма роздільного навчання. Приміром, в одній з шкіл Красноярського краю, перейшла на роздільне навчання, понад 60% учнів — відмінники, 90% випускників з першої спроби поступають у вузи.

У додатку до виховання ця істина виражається в тому, що хлопчики і дівчатка народжені для абсолютно різних життєвих реалізацій, тому навчати їх потрібно не одному набору наук (як це робиться у нас в школах), а за зовсім різними програмами і в різній манері...

Освіта дівчинки, наприклад, включало в себе освоєння 108 жіночих мистецтв (у тому числі вміння вести господарство, надавати лікарську допомогу, вміння красиво одягатися, красиво рухатися і говорити, співати, писати вірші тощо). У дівчаток батьки прагнули виховати такі якості як: ніжність, жіночність, цнотливість, вірність, працьовитість, готовність стати нареченою, матір'ю.

Хлопчика вчили в дусі тієї варни, до якої він належав (переводячи на сучасну мову, — у відповідності з його вродженою природою). Хтось народжений, щоб просто працювати, хтось - щоб примножувати багатства, хтось - щоб захищати і керувати, хтось - щоб наставляти і повчати.

Виховувалися сміливість, воля, сила духу, здатність бути лідером і брати на себе відповідальність, готовність захищати слабших, готовність стати головою сім'ї, встати на захист Вітчизни і т. д. Народи усвідомили ще в давнину: чоловіче в хлопчика спочатку закріпачене і саме по собі не розкриється. Так з'явилися випробування, спрямовані на подолання страху, розвиток сили, спритності, сміливості, витривалості.

Біда чекає той народ, ту цивілізацію, яка перестане виховувати мужність у своїх хлопчиків. У середовищі цього народу поселяється страх, паралізується воля, зростає хаос в духовній сфері. Володимир Базарний

У сучасному суспільстві майже повсюдно дівчаток вчать так само, як хлопчиків. Таким чином прищеплюють їм невірне бачення своєї життєвої ролі — звідси нещасливі в особистому житті жінки. Хлопчиків ж не орієнтують на відповідну їм соціальну діяльність — звідси професійно втрачені чоловіки (ті, хто не задоволений своєю роботою, своїм положенням і досягненнями).

Вчителям рекомендують, наприклад, обережно проводити в девчоночьих класах змагання, тому що емоційні дівчатка іноді дуже гостро реагують на невдачі, якщо програють. А хлопчаків, навпаки, суперництво може спонукати, змусити швидше думати, шукати правильну відповідь. Мова не йде про двох навчальних програмах. Просто одну і ту ж дисципліну діти вивчають різними темпами, часто по-іншому будується і сам урок.

Дівчаткам треба докладно пояснити тему, навести приклади, а після цього перевірити, як вони засвоїли матеріал, запропонувавши вирішити задачку. Хлопчикам властиво шукати нові шляхи, бути першовідкривачами. Їм краще запропонувати спочатку впоратися із завданням самостійно, а вже потім узагальнити, розповісти, як і чому треба було діяти.Слід враховувати і таку особливість — хлопчиків необхідно включати в пошукову діяльність, їх треба підштовхувати до знаходження принципу рішення, вони краще працюють тоді, коли характер питань — відкритий, коли треба самому додуматися, збагнути, а не просто повторити за вчителем і запам'ятати інформацію.

Їх потрібно вчинити, щоб вони самі відкрили закономірність, тоді вони будуть в тонусі протягом уроку, тоді вони запам'ятають і засвоять матеріал. Тобто, їм більше підходить навчання через самостійне вирішення проблемної ситуації. Хлопчики краще працюють від протилежного: спочатку — результат, потім — як ми до цього прийшли. Від загального — до приватного. Майже всі вчителі кажуть, що в класі хлопчиків працювати складніше, але цікавіше.Якщо ж їм пропонують діяти за шаблоном, вони в такій ситуації намагаються піти з-під контролю дорослого, не підкоритися йому, не виконати властиві їм види діяльності.

Ніхто, в тому числі і в таборі противників роздільного навчання, не сперечається: сегрегованих класах і успішність вище, і дисципліна краще, і засвоєння знань швидше, і фізично хлопці міцніше.

Мінуси. Випускники шкіл 40-х-50-х років минулого століття згадують, що дружньої атмосфери в одностатевому класі, як правило, не було. Про згуртованому колективі не було й мови. Дівчата всіляко прагнули показати свою перевагу. У чоловічих школах процвітав культ сили, педагоги скаржилися на численні хуліганські витівки учнів. Однак у наші дні в школах, створених за нової моделі, хлопчики і дівчатка займаються через стінку, зустрічаючись і на перервах, і на позакласних заходах.

Найбільш суворі критики цього методу навчання говорять про принципову неприпустимість виховання у дітей звички ділити людей на таких же, як я і інших. Поділивши учнів спочатку за гендерною ознакою, кажуть опоненти, виникає спокуса продовжити ділити їх за расовою, релігійною, фізичному, інтелектуальному ознаками. Деякі критики вважають, що в чоловічому класі буде процвітати дідівщина. Зустрічаються навіть думки, що клас, де немає дівчаток, — добре середовище для виховання майбутніх... маніяків.

Аргумент, що в роздільних класах діти захищені від сумнівних принад статевого дозрівання, теж не витримує критики.У нас зараз дуже великий вплив мають засоби масової інформації, де дітям розповідається про всі принади статевого життя, у тому числі і дошлюбної.

Крім суперечок навколо власне методу, існує проблема зовсім іншого роду — педагогічні кадри. В регіонах, де проводиться експеримент, на роль класного керівника в чоловічий клас шукають, як правило, чоловіка. Насправді з'ясувалося, що це майже нереально.

І все ж гендерна педагогіка набирає обертів. Враховуючи попередній педагогічний досвід та сучасні дослідження, все більше вчителів намагаються відродити цю незаперечно ефективну методику навчання. Все більше батьків шукають школи чи класи з роздільним навчанням. Експерти в педагогічному співтоваристві звертають увагу на те, що більшість розділених шкіл — гімназії, ліцеї, освітні заклади з поглибленим вивченням ряду предметів. Там, де є математичні і гуманітарні класи, чому б не бути хлопчачим і девчачьим.Крім того, вчитися не в такій школі, як усі, престижно.

Досвідчені майданчики відкрилися вже на 35 територіях Російської Федерації — всього вийшло 62 класу. Моніторинг здоров'я, проведене медиками після чотирьох років навчання за новою системою, показав, що діти стали рідше хворіти. Роздільні уроки фізкультури дали вражаючий ефект: хлопці стали сильніше і вище ростом, ніж їх однолітки з інших шкіл.

Зауважимо, що повернення в Росію шкіл роздільного навчання вітає також і Російська православна церква.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты