Стали надходити повідомлення, що в румунських банках спостерігається щось начебто паніки — люди перекладають гроші з малих і середніх банків у великі, зменшують депозити до суми менше 100 тисяч євро, закривають рахунки.Спрацював кіпрський бумеранг, вважають експерти

Керівник економічного департаменту Інституту енергетики та фінансів Марсель Салихов зазначив:

Після початкового рішення Кіпру про списання зі всіх депозитів до 100 тисяч євро податку в розмірі 6,75%, а з вкладів понад 100 тисяч — 9,9%, можна було чекати банківської паніки в ряді європейських країн. Так, потім рішення скорегували, санкцій зазнали лише два самих великих банки. Але європейці прийняли сигнал — гарантій недоторканності вкладів більше не існує.

Може мати продовження в інших країнах румунська банківський ажіотаж? Може, приміром, в Іспанії. Панічні настрої як епідемія. Можливі вони і в Португалії, Словенії, на Мальті. Але найчастіше називають не входить в ЄС Україну.Брюссель зробив величезну помилку, завдавши удар по довірі всієї фінансової системи Європи.

Чому першими так нервово відреагували саме румуни? Заввідділом проблем євроінтеграції ІМЕМО РАН (Інститут світової економіки і міжнародних відносин РАН) Сергій Уткін пояснив:

Це одне з найбільш слабких ланок Євросоюзу. Політична та економічна ситуація тут проблематичні. Свистопляска зі зміною урядів. Низька якість системи управління. Гучні звинувачення в корупції, яка виникає з-за неможливості, в силу економічних труднощів, гідно платити держслужбовцям. Місцеву еліту дратує, що у ЄС цього не розуміють. А єврочиновники, в свою чергу, не вірять у здатність румунської влади провести необхідні реформи.

Ситуацію посилює фігура президента Бесеску. Ним незадоволені, як в Румунії, так і за її межами. Його відхід, обрання нового глави держави могло б стати вододілом, символом нової румунської політики. Звичайно, все це не замінить дії макроекономічних законів. Але допоможе зняти напругу в суспільстві, створить передумови для так важко йдуть реформ.

Три місяці залишаються у Румунії, щоб в обмін на черговий транш з виділених 20 млрд євро виконати вимоги кредиторів. А це, як відомо, скорочення зарплат в держсекторі на 25%, пенсій на 15%, збільшення ПДВ з 4% до 24%, згортання низки соціальних програм, що профспілки називають соціальним геноцидом. На оплату зовнішнього боргу в 2013 році країні потрібно знайти 5,2 млрд євро. Притому, що банківська система зазнає рекордних збитків.

Може, і не дарма побоюються румуни, що до них буде застосовано кіпрський сценарій? Головний економіст ІК Трійка-діалог Євген Гариленков сказав:

Треба пам'ятати: проблеми Кіпру відбуваються від того, що активи банківського сектору приблизно в 7 разів перевищують обсяг ВВП. Що стосується Румунії, то тут ситуація зовсім інша. Масштаби фінансового сектора істотно менше по відношенню до ВВП. Ну, хоча б тому, що, як незалежний, комерційний, цей сектор існує лише 20 років.Проблеми з окремими банками виключити в Румунії, звичайно, не можна. Але великого системної кризи, типу кіпрського, я не очікую.

Питання в іншому — навіщо було провокувати недовіру (викликаючи паніку) до фінансової системи Кіпру? Навіщо спочатку оголосили про заходи, які 10 з гаком років тому самі ж засуджували Аргентину? Тоді її влади схожими методами намагалися вирішити проблеми своєї банківської системи. Ця непослідовність Євросоюзу і МВФ, м'яко кажучи, дивує.

Європейські фінанси — сполучені посудини. У Москві обговорюють ситуацію навколо дочки Банку Кіпру — російського Юніаструм банку. Але він фінансується самостійно, обсяг коштів на кореспондентських рахунках острова — всього 6%. А скільки їх у банку Марфін Ромения, основним акціонером якого є підлягає ліквідації Народний банк Кіпру?

Керуючий Нацбанку Румунії запевнив, що держава гарантує збереження вкладів, у тому числі, і в проблемному Марфін Ромения. При цьому додав, що власників депозитів на суму понад 100 тисяч євро в країні всього не більше 12 тисяч чоловік. Мовляв, якщо хтось і постраждає, то не основна маса вкладників.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты