У 2016 році стратегічним напрямком зовнішньої політики США стане завершення переговорів щодо угоди про Трансатлантичну торговельне та інвестиційне партнерство (ТАТИП).

Як повідомляють ЗМІ, угода передбачає створення зони вільної торгівлі з участю США і країн Європейського союзу.

На зазначені держави припадає 60% світового ВВП і 33% світової торгівлі.

Крім того, стоїть завдання запровадити в дію (ратифікувати) угода про Транстихоокеанське партнерство (ТТП), яке в жовтні 2015 року підписали в Атланті (США) 12 держав. На країни ТТП, за оцінками, припадає 40% світової торгівлі.

В обох угодах беруть участь США, частка яких у світовій торгівлі оцінюється приблизно в 10%. Таким чином, у разі набрання чинності обох угод два трансокеанських партнерства будуть контролювати 73% світової торгівлі. Точніше кажучи,контролювати торгівлю будуть Сполучені Штати.

Здавалося б, для забезпечення вільної торгівлі вже був створений інститут під назвою Всесвітня торговельна організація (ВТО). У СОТ на сьогоднішній день складається 162 держави. З самого початку ця організація була сконструйована таким чином, що вирішальний голос з ключових питань залишався за країнами Заходу. США, Західна Європа, Японія, Канада, Австралія проводили лібералізацію світової торгівлі в інтересах своїх транснаціональних корпорацій (ТНК).Однак в останні роки робити це стає все важче.

Переговори ведуться з 2001 року. Країни, що розвиваються, намагаються полегшити доступ своїх товарів (в першу чергу, сільськогосподарських) на ринки західних держав, але за півтора десятиліття прогресу в переговорах досягти не вдалося. Вашингтона і його союзників все складніше просувати інтереси свого бізнесу на світових ринках товарів і послуг.

З 2012 року Вашингтон почав створювати альтернативні СОТ майданчика у вигляді двох трансокеанських партнерств, маючи на увазі, що Америка буде визначати на цих майданчиках правила гри, а СОТ непомітно перетвориться в оболонку без змісту. Зробивши такий маневр, Вашингтон розраховує: 1) відновити свій контроль над світовою торгівлею; 2) економічно послабити Росію, Китай та інші країни БРІКС, залишивши їх в торговельній ізоляції.

Зазвичай кажуть, що два партнерства, просувні Сполученими Штатами, дозволять їм встановити над світовою торгівлею ефективний контроль. Не зовсім так. Тут потрібно три уточнення.

Перше. Ініціатором обох проектів дійсно виступають США як держава, але ця держава діє в інтересах транснаціональних корпорацій (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ), які в кінцевому рахунку і будуть контролювати світову торгівлю. А держава США відімре або, як СОТ, перетвориться в оболонку без змісту.

Друга. Під контроль ТНК і ТНБ буде поставлено не лише торгівля, а також економіка, соціальне життя і політика всіх країн, втягнутих у згадані партнерства. Держави, залучені в ТАТИП і ТТП, втратять більшість своїх суверенних прерогатив.

Третє. Крім двох трансокеанських партнерств, задум включає в себе ще і третій елемент, про який згадують вкрай рідко. Це Trade In Services Agreement (TISA), Угода про торгівлю послугами (СТУ).

Передбачається, що всі країни, які підпишуть угоди ТАТИП і ТТП, приєднаються до СТУ. Якщо ТАТИП і ТТП представити у вигляді своєрідних троянських коней, то Угода про торгівлю послугами виглядає як зброю остаточної перемоги. Під остаточною перемогою мається на увазі повна ліквідація суверенних держав.

Ще півтора роки тому ніхто не чув про СТУ. Інформація про підготовлювану угоду з'явилася влітку 2014 року на сайті Wikileaks. З цієї інформації виходить, що підготовка СТУ почалася з 2012 року, ініціаторами угоди виступили США і Австралія. Поступово коло учасників переговорів розширився. На момент витоку інформації в переговори були втягнуті вже 50 держав (включаючи 28 членів ЄС). Їх сумарна частка в світовій торгівлі послугами наближається до 70%.

Підготовка СТУДЕНТІВ має три ключові особливості.

По-перше, переговори по СТУ ведуться за межами СОТ. В рамках СОТ, як відомо, діє Генеральна угода з торгівлі послугами — ГАТС. Враховуючи, що в сфері міжнародної торгівлі послугами залишається маса невирішених проблем, було б логічно вирішувати їх шляхом доопрацювання ГАТС. Однак США і їхні союзники вирішили, що їм тісно в рамках СОТ, вони організували паралельну переговорний майданчик. Фактично це розвалює організацію, що має історію майже 70 років (ГАТТ виникло в 1947 році).

По-друге, до обговорення проекту СТУ вперто не запрошують Росію, Китай, Індію, Бразилію, ПАР. Їх навіть офіційно не повідомили про існування такого проекту. Фактично це політика їх ізоляції. Тобто СТУ націлене не на співробітництво, а на протистояння. Недарма Барак Обама каже, що Америка не може дозволити таким країнам, як Китай, писати правила глобальної економіки. Мовляв, ці правила повинні писати США.

По-третє, СТУ до літа 2014 року розроблялося в умовах секретності. Більше того: якщо угода буде підписана, то його зміст залишиться секретним ще протягом п'яти років. Якщо підписання не відбудеться, то все одно протягом п'яти років на матеріалах переговорів буде залишатися гриф таємно. Ігри в демократію закінчені.

Від ЄС переговори по СТУ вела Європейська комісія (ЄК) без узгодження з країнами-членами ЄС і Європарламентом.До середини 2014 року Європейський парламент був взагалі не в курсі переговорів по СТУ. Однак влітку 2014 роки Комітет з міжнародної торгівлі (INTA) почав цікавитися переговорним процесом з огляду на серйозні занепокоєння, що виникли після публікації Wikileaks. Депутат Європарламенту Вівіан Редінг була призначена доповідачем по СТУ.

На прес-конференції 13 січня 2015 року вона скаржилася на повну відсутність прозорості переговорного процесу і зазначила, що прозорість є ключовою умовою, і що необхідно забезпечити участь у цьому процесі Європарламенту, соціальних партнерів та неурядових організацій. Тим не менш у березні 2015 року під тиском громадськості держави-члени ЄС офіційно делегували ЄК повноваження на ведення переговорів по СТУ.

Переговори ведуться в Женеві. Формально вони почалися в березні 2013 року. Минуло вже 15 раундів переговорів, останній відбувся у грудні 2015 року, наступний, 16 раунд заплановано на лютий 2016 року. Співголовами цих зустрічей по черзі виступають США, ЄС, Австралія. Тепер після кожного раунду переговорів стали публікуватися меморандуми і прес-релізи, але це пусті папірці, в яких немає змісту.

Перелічимо основні особливості СТУ.

По-перше, СТУ передбачає, що правила гри на ринках послуг з моменту введення в дію угоди будуть визначатися не національними державами, а певними наднаціональними інститутами. Держави втрачають право приймати будь-які закони і нормативні акти, що погіршують умови ведення бізнесу на ринках послуг.

По-друге, передбачене СТУ регулювання зачіпає не тільки ринок комерційних послуг (транспорт, туризм, готельний бізнес, зв'язок, побутове обслуговування тощо), а й найважливіші функції держави. У термінах СТУ це послуги держави.

По-третє, СТУ передбачає, що держава поступово повинна відмовлятися від надання послуг населенню, передаючи цей вид діяльності приватному бізнесу. (Прим.ред. — що вже і впроваджується в Росії)

Тут дозволю собі відступ. Якщо привчити народ до поняття послуги держави (перший крок), то далі можна зробити наступний крок: вселити людям, що ці послуги повинні бути платними. Тоді третім кроком стане навіювання людям уявлення про те, що послуги не обов'язково повинні надаватися державою, дешевше і якісніше це зробить приватний бізнес. І тоді приватний бізнес ефективно займеться наданням населенню житлово-комунальних, медичних, освітніх та інших послуг. Як це виглядає насправді, всі знають.

По-четверте, СТУ вимагає повністю відкрити національний ринок послуг, куди прийдуть ТНК і ТНБ. В результаті держава як сфера загальних суспільних інтересів має відмерти.

Експерти, які вивчали робочі документи переговорів по СТУ (витоку відбуваються, незважаючи на всі заходи з боку організаторів переговорів), повідомляють наступні подробиці.

В першу чергу СТУ знищує соціальні функції держави (освіта, охорона здоров'я, комунальні послуги), які перейдуть до наднаціональним структурам. Далі буде ліквідовано державне регулювання фінансового сектора економіки.Насамперед, це страхування і банки. Їх також повинні регулювати наднаціональні органи. СТУ передбачає подальшу лібералізацію фінансових ринків (незважаючи на те, що фінансова криза 2007-2009 рр. показав: це робити не можна).Найважливіша частина прийдешньої фінансової реформи (і глобального управління в цілому) — це переклад грошового обігу повністю в безготівкову форму. Так легше керувати процесом споживання послуг громадянами.Неугодних громадян буде дуже просто відключити від системи послуг.

Нарешті, особливу увагу приділено сфері інформаційних послуг (ЗМІ, Інтернет, бібліотеки). СТУ передбачає встановлення жорсткого контролю над населенням за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, які дозволять відстежувати відповідність громадян стандартам, встановленим наднаціональними інститутами (світовим урядом).

TISA являє собою проект приватизації держави в частині соціальних, фінансових та інформаційних послуг. Вигадають від цього проекту не мільйони і мільярди людей, а сім'ї світової олігархії, вибудовують планетарний концтабір під назвою глобальне управління.

Знайомство з документами показує, що мова йде про план остаточного захоплення влади у світі фінансовою олігархією, господарями грошей. Тут вже немає місця пустопорожньою демагогією з приводу демократії, прав людини, соціальної відповідальності бізнесу. Тут все жорстко, конкретно, серйозно, з покроковим рухом в заданому напрямку. Це проект остаточного переходу до нового світового порядку — приблизно таким, як його описав Джордж Оруелл в романах 1984 і Скотний двір.

Господарі грошей поспішають. Підписання Угоди про торгівлю послугами заплановано на 2020 рік, але існує ймовірність того, що процес буде форсований.

Валентин Катасонов

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты