ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



США: Кожен п’ятий не вміє рахувати і писати

сша: кожен п'ятий не вміє рахувати і писати

Деякі цікаві факти з життя м’ясного покоління в США (нагадаю історію терміна — він був запропонований мною у 2010, як вказівки уготованою цьому поколінню місії, внутрішні і зовнішні бойні):

1. 19% дорослого населення США живе в домогосподарствах (кожен п’ятий), що складаються з декількох поколінь (або з батьками, або з дідами). У 1980 таких було значно менше — 12%.

2. А розгадка проста — 70% випускників коледжів мають освітній борг за плечима. У середньому — $28,950 різаною, але частенько це і $50,000 — $100,000.

3. Багато намагаються завести господарство, але не знаходять роботу з необхідним рівнем оплати, і тупо повертаються до батьків.

4. Половина м’ясного покоління не може пройти тест на грамотність. Серед інших 22 розвинених країн, гірше лише в Італії та Іспанії.

5. Дві третини м’ясного покоління не може пройти тест на арифметику. Це найогидніший результат серед інших 22 розвинених країн.

Алекс, цей рівень нижче мінімально допустимого давним-давно пробив дно будь-якого здорового глузду.

Останнє покоління, яке отримало нормальне, хоч якось можна порівняти з радянським рівнем, освіта — ті, кому сьогодні від 60 років і старше. До речі, до цього ж покоління відносяться і жінки-довгожительки, кому зараз за дев’яносто. І хто ще застав або Велику депресію, або її наслідки.

Ці американці — офігенні люди. Вони все життя працювали. Ні, не так — вони все життя — гарували. Я вже якось писав про 77-річну жінку, яка продовжує працювати в госпіталі на важкій роботі. Не тому що їй потрібні гроші — вона давно на пенсії, просто вона інакше не вміє жити. Вона працювала-все життя.

Так ось — це покоління — останнє грамотне, в нашому, класичному розумінні. Вони вміють читати і писати. Читати — вільно, без утруднень. Без ворушіння губами. І без того, щоб водити пальчиком по рядках.

Вони в змозі самостійно, без підказки і диктування, написати incident report — якщо у відділенні сталося чп, наприклад, хтось із пацієнтів впав з ліжка і щось собі пошкодив.

Такий репорт — практично міні-твір на задану тему. Це вікове покоління з таким завданням справляється легко, без підказок. Для більш молодих — ця елементарна завдання не під силу. Їм треба диктувати, що написати. І добре, якщо вони це можуть написати. Не всі можуть. Ще раз — не всі можуть писати, особливо серед низового персоналу. Саме в американців, які навчалися у США. У персоналу-емігрантів, навіть не дуже грамотних латиносок, таких проблем як правило немає.

Ще це покоління вміє рахувати. Якщо пацієнту прописано 650 мг ліки, а в наявності таблетки по 325 мг, ці люди в змозі самостійно вирахувати, що на прийом треба дати дві таблетки. Більш молоде покоління (до 50-ти) для вирішення цієї непосильної задачі лізе в комп’ютер, щоб уточнити — прочитати вказівку фармацевта, скільки таблеток з упаковки давати.

Пацієнт, звичайно ж, отримує ліки стільки, скільки належить, і в належний час. Виконавська дисципліна в американців якраз на висоті. Але от різниця в реалізації знову ж елементарної задачі різного покоління американців — я описав.

Комп’ютери дуже рятують (а може бути, саме завдяки їм і відбувається це загальне отупіння?). Практично усе працююче нинішнє покоління просто тупо слід покрокової інструкції з комп’ютера. Не спромагаючись пропускати свої дії через мозок. Це загальне явище, характерне для всієї нації.

На касі в магазині клієнт купує товар на 3 бакса і один цент. Дає десятку. Так практично ні один касир не може порахувати, скільки здачі йому треба дати. Відразу дивляться в екран, де висвічується інструкція — 6.99. Але і монети здачі касиру вважати не треба (заплутається!) — на касах зазвичай стоїть автомат, отсипающий потрібну кількість дрібниці. А скільки дати на здачу паперових купюр, вказує комп’ютер.

Власне, ось таким способом і маскується практично повна функціональна неграмотність випускників американських шкіл.

Знайома дівка емігрувала з Москви разом з сином у віці випускника школи. Як і належить умненькому єврейському хлопчикові, він вступив на факультет computer science в університеті UCLA. Тобто — вчитися на інженера-айтішника.Причому хороший і відомий університет — на хвилиночку — саме в ньому в 1961 році винайшли Інтернет. Три чверті групи майбутніх американських інженерів — східні люди, які приїхали на навчання в Америку. Решта — білі американці. Чорні і латиноси на такі спеціальності, як правило, не йдуть — важкувато для них.

Перший рік навчання хлопець дивувався зі своїх однокурсників, білих. Ні один не міг подумки скласти 11 і 7. Без комп’ютера ніяк! У східних однокурсників таких проблем, зрозуміло, не виникало.

Зате на тестах американці давали сто очок вперед будь-якому однокурсникові-емігранту. Поки емігранти вчитувалися ще в першу третину запитань тесту і роздумували, які відповіді вірні-невірні, білі американці вже відстрілювалися, здавали свої форми для машинної обробки результатів, і задоволені звалювали з аудиторії у кафетерій. Зажрать успіх.

У типових тестах треба із 4 відповідей вибрати єдино вірний. Вони їх клацали, як насіння. Не вчитуючись, не пропускаючи через межушний ганглій (привіт ЄДІ!). Алгоритм таких тестів елементарний. Дві відповіді свідомо неправильні. Один — близький до істини. І один — правильний. Американці зі школи прекрасно натреновані на чисто формальний алгоритм знаходження правильної відповіді.

Невірні відповіді відразу відкидаються за формальними ознаками, не читаючи. Якщо око вихоплює серед многаслофф слова завжди, будь-який, кожний, всі — відповідь можна відразу відкидати, не читаючи і не аналізуючи його зміст. Він свідомо невірний, так як слова-маркери, що вказують на узагальнення — чого реально житті не буває. Цим умінням вихоплювати з тексту потрібні стоп-слова всі його американські однокурсники володіли до автоматизму.

Два варіанти вже треба було прочитати подивитися уважніше. Щоб знайти в тексті вже більше замасковану формальну словесну зачіпку, на підставі якої цей варіант треба відкинути. Залишився єдиний відповідь — і є правильний. А що там в ньому написано — та яка різниця?

В медвузах медична математика (якщо вже відверто, яка там математика? — арифметика!), ахіллесова п’ята студентів.Кожні два місяці в рамках будь-якого медичного предмета — математичний тест. За провал якого реально відраховують з потоку (і цей самий курс треба брати по-новій). І оплачувати по-новій. Що недешево, та й велика втрата часу, чекати наступного семестру щоб знову почати курс з самого початку.

Якого рівня складності там ці питання математики — я вище вже написав на прикладі розрахунку таблеток. Тест спочатку зараховується (залік!) на перших порах — всього 86%. Іншими словами, якщо з 100 пацієнтів майбутній корифей медицини угробив неправильно розрахованої дозуванням ліків всього 14 пацієнтів — це прийнятно. ))))) І так, дається три спроби здати той самий тест. І все одно, відраховують і відраховують…

Правда пізніше, за рахунок природного відбору, з математики, як-то починають справлятися. Залік ставлять вже тільки при 90% правильних відповідей, і дається дві спроби.

І так, росіяни та інші різні кампучійців вважають нижче своєї гідності проходити математику з результатами, нижче 100%. Так що проблема з рахунком, точніше — повна відсутність уміння рахувати — чисто, стовідсотково, проблема американського шкільної освіти. І потім американцям доводиться з великими труднощами закладати цей кричущий пробіл вже в рамках університетської освіти.

І все одно — кумедних випадків маса.

Офіс успішної ай-ти компанії. Багато програмістів. Природно, переважають індуси і росіяни. Менеджер-керівник, зрозуміло, білий американець. Тягар білої людини, що поробиш… Почесна і високооплачувана керівна робота, як завжди — керувати всім передовим мають американці. Лідери ж, по праву народження!

Великий менеджер не вміє визначати час за звичайним годинником зі стрілками. Від слова зовсім. В кожному комп’ютері в правому нижньому кутку екрану є час, цифрами. І електронного годинника з дисплеями повним повно кругом. Так що — навіщо йому знати про якісь стрілках?

Щоб успішно керувати великими проектами, що не всякі знання однаково корисні…

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей