ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



СШЄ зі столицею Берліном — вихід для голодуючої Європи

сшє зі столицею берліном — вихід для голодуючої європи

Нещодавно на Військовому огляді розповідалося про голодуючих фінів і британців. Ну що ви, ніякої пропаганди: тільки чиста правда. Про хлібні і супові черзі в зубожілих капкраїнах, про триразове харчування британських жінок — понеділок, середа, п’ятниця, про продовольчі банки, що роздають їжу біднякам, нарешті, про те, що тих, хто встає в Британії в голодні черзі, за останній рік стало вдвічі більше.

Нові супові кухні відкриваються в Британії кожні 3 дні. Кількість британців, які живуть за межею бідності, от-от перевалить за тринадцять (!) мільйонів. Багато англійські жінки змушені харчуватися через день, оскільки в сім’ї все з’їдають діти.

сшє зі столицею берліном - вихід для голодуючої європи

У Фінляндії черзі за їжею стоять у Гельсінкі, Вантаа і Еспоо. Соціологи опитали тих фінів, що стояли в чергах, і дізналися, що у 92% споживачів безкоштовного пайка на їжу у них в місяць залишається від зарплати сотня євро — і так кожен місяць. Причому половина голодних респондентів має закінчену середню професійну освіту, а іммігрантів в чергах всього чверть.

Але що фіни і британці, коли в Європі майже чверть населення ледь зводить кінці з кінцями. Справа до того погано, що голодувати почали навіть у передовій Німеччини.

Криза так допік заходу, в тому числі і колишні соц, що від середнього класу там, як припускають аналітики, скоро мало що залишиться. Що стосується членства в ЄС, то чомусь воно нікому не допомогло.

119,6 мільйона осіб (24,2% населення ЄС) в 2011 р. опинилися на межі бідності або навіть за її межами. Про це повідомляється в доповіді агентства Eurostat. У 2010 році бідняків і жебраків було менше: 23,4%. Треба припустити, що за підсумками 2012 року буде встановлений новий антирекорд.

Як відзначають експерти, точного числового виразу коефіцієнта риси бідності по Євросоюзу немає — з-за надзвичайно високого розкиду цін як у сімнадцяти країнах зони євро, так і в інших державах ЄС. Методика розрахунку Євростату враховує три параметри: рівень реального доходу; оцінка можливості кожної родини самостійно оплачувати мінімальний для виживання обсяг матеріальних благ в зоні свого проживання; доступ до ринку праці, який сильно розрізняється в різних регіонах Європи.

Окремо треба пояснити, що таке рівень депривації (другий параметр). Він визначається шляхом аналізу таких показників, як здатність покрити незаплановані витрати, проводити тижневу відпустку поза домом, розплатитися з боргами, кожен другий день їсти м’ясо і рибу (або їх природні аналоги), платити за опалення, бути в змозі придбати пральну машину, телевізор, мобільний телефон та автомобіль. Експерти Євростату припускають, що, якщо людина не може собі дозволити хоча б чотири виду витрат з цього переліку, він живе у важкій матеріальної відчуженості.

Приміром, за підсумками 2011 року за рівнем депривації в ЄС займає друге місце Латвія: кількість людей, що живуть в стані важкої матеріальної відчуженості, тут склало 31%. Особливо ж гостро проблема депривації торкнулася жителів Болгарії (44%). Трійку антилідерів замикає Румунія (30%).

Проблеми з доступом до ринку праці відчували приблизно 10% європейців у віці до 59 років. Найбільш гостро ці проблеми стояли в Бельгії (15%).

Що стосується бідності, то на першому місці у списку зубожілих єврокраїн варто Болгарія: тут клас бідноти налічує 49%.

Румунія теж не вражає багатством: вона на пару з Латвією попала на друге місце. І там, і там — по 40 відсотків бідняків. Прибалтійський криза гармонійно доповнює Литва з 33%. (В Естонії ситуація не така погана: там бідує 23,1%).

сшє зі столицею берліном - вихід для голодуючої європи

У Греції та Угорщини жебраків і бідних приблизно по 31 відсотка.

Найкраще йдуть справи в Чехії. Тут животіє лише 15% громадян. Швеція і Нідерланди висять у неї на хвості: там питома вага бідності становить 16%. В Австрії та Люксембурзі — 17%, а в Німеччині та Франції — на 19,5%. У останніх країнах, особливо в Німеччині, яка тягне за собою весь ЄС і непримітно претендує на роль економічного рейху, бідних могло б бути і трохи менше. Однак серед тамтешньої злиднів досить багато мігрантів — африканців і арабів з Близького Сходу, великих любителів жити на допомогу.

У дослідженні Євростату враховувалися кілька показників, в першу чергу рівень реального доходу населення.Одержують зарплату в розмірі менше 60% від середньої зарплати в країні за мірками ЄС — бідняки. У Румунії ти бідняк, якщо отримуєш 283 євро на місяць, в Британії з її дорожнечею — 1202 євро.

(Для порівняння доречно привести деякі дані по Росії. У нас за межею бідності перебуває близько 18 млн. чоловік, або 13% населення, тобто в рази менше, ніж в ЄС).

Заодно в Європі зменшується чисельність середнього класу.

До середнього класу, наприклад, у Німеччині, належать ті, чий дохід становить від 70 до 150% від середнього заробітку (1130-2420 євро в місяць на людину). Вчені з Німецького інституту економічних досліджень у Берліні та експерти з Бременського університету прийшли до висновку: з 1997 по 2010 рр. прошарок міцних бюргерів в Німеччині зіщулилася на п’ять з половиною мільйонів чоловік. Людям з низькими доходами стало майже неможливо пробитися наверх. Досягають успіху лише діти багатіїв.

Як перемогти бідність в ЄС, знає пан Гі Верхофстадт, колишній прем’єр-міністр Бельгії, лідер однієї з найбільших фракцій Європарламенту — Альянсу лібералів і демократів за Європу. Він запропонував створити… Сполучені Штати Європи.

Під СШЄ він розуміє об’єднання європейських країн у федеративну державу. Такий проект він називає єдиним реалістичним сценарієм.

Сьогоднішні проблеми Верхофстадт оголошує кризою архітектури валютного союзу, а виходом з нього йому видається

стрибок вперед до економічної інтеграції, до всіх цих загальним фінансовим спілкам, і чим швидше, тим краще.

Він пояснює, що СШЄ будуть не супердержавою, а федерацією — державою, передає владу регіонам і націй.Верхофстадт каже:

…Тут треба подивитися на більш широку перспективу: ми живемо в світі, в якому домінують, як я це називаю, імперії (в хорошому сенсі, сподіваюся). Китай, Індія, Росія, Бразилія, США — це великі мультикультурні імперії. І в завтрашньому світі захищати наші інтереси, наш суверенітет можна буде тільки на європейському рівні. Що це означає? Через 30-35 років навіть Німеччина — країна з найбільшою економікою в Європі — не буде представлена в великій вісімці. Слідом за Японією, Росією, Китаєм, Індією, США і Бразилією туди увійдуть Мексика, Індонезія.Там не буде жодної країни Євросоюзу, якщо ми не будемо проводити подальшу інтеграцію…

До речі, сьогодні мова йде про створення спільної армії ЄС та єдиного оборонного ринку. Ідея належить Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та Польщі.

Питання в тому, хто буде правити в СШЄ. Хто буде місцевим Бараком Обамою. Навряд чи такий шанс упустить, наприклад, Німеччина. Ангела Меркель, яка нещодавно в сьомий раз поспіль перемогла на виборах голови ХДС, завжди говорила про консолідацію. На вибори канцлера Німеччини у 2013 році вона піде з ідеями збереження єврозони. Враховуючи те, як велика роль Німеччини у формуванні міцності єврозони, шанси створити економічний рейх у Берліна.Інше питання, чи допоможе федерація в боротьбі з бідністю: адже прообраз СШЄ — США — не може похвалитися нічим, окрім фантастичного боргу в 16 з гаком трильйонів доларів, скороченням бюджетних витрат, зростаючим безробіттям, авторитарними законами, військовими невдачами, урізанням соціальних програм і прийдешнім в майбутньому році фінансовим обривом.

Оглядав Олег Чувакин

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей