ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



участие в торгах

Світ фінансів як інформаційна система

світ фінансів як інформаційна система

Сучасна міжнародна фінансова система — насамперед інформаційна система, тобто система збору, обробки, зберігання та використання інформації про клієнтів банків, страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів, інших фінансових компаній та організацій. Збираються відомості самого різного роду.

Якщо це фізичні особи, то дані про фінансове становище, здоров’я, роботу, майно, родичів, умовах життя громадян і т. п. Якщо це юридичні особи, то дані про поточному фінансовому та економічному становищі, кредитні історії, відомості про пропонованих інвестиційних проектах, керівників, акціонерів і менеджерів, контрактах, стан основних фондів компаній і т. д. і т. п.

Для збору, обробки, зберігання і передачі інформації банки та інші фінансові організації використовують в першу чергу власні служби. Крім того, інформаційна інфраструктура фінансового сектору включає кредитні бюро, рейтингові агентства, спеціалізовані інформаційні компанії. Декількома банками або фірмами можуть створюватися спільні інформаційні пули (бази даних) про клієнтів. Потужними інформаційними центрами є центральні банки, які здійснюють функції банківського нагляду і мають практично необмежений доступ до інформації комерційних банків.Крім того, деякі центральні банки паралельно ведуть самостійний збір інформації. Наприклад, Банк Франції здійснює моніторинг підприємств реального сектора економіки, обґрунтовуючи це необхідністю вдосконалення своєї грошово-кредитної політики. Потужні потоки фінансової і комерційної інформації проходять через платіжні системи — інформаційно-телекомунікаційні системи. Окремі інформаційні системи фінансового сектора забезпечують в цілому дуже широкий захоплення інформації, тісно переплітаючись і взаємодіючи між собою.

Переважна частина банків і фінансових компаній мають служби безпеки. Офіційно основною їх функцією є захист власної інформації. Неофіційно багато служби займаються добуванням додаткової інформації про своїх клієнтів і про конкурентів. Природно, мова йде про негласної діяльності з використанням спеціальних технічних і агентурних методів.

Зібрана банками і фінансовими компаніями інформація набуває конфіденційний характер, доступ до якої з боку можна отримати тільки на підставі спеціальних ордерів судів і прокуратури. Володіння конфіденційною інформацією, а також значна незалежність від органів державної влади ріднить світ банків і світ спецслужб. Можна сказати, що споруда глобального інформаційного ковпака ведеться спецслужбами і банками спільно. Фактично відбулося органічне зрощення західних спецслужб і фінансово-банківського світу.Виник величезний тіньової Левіафан, що володіє потужними фінансовими та інформаційними ресурсами та ставить під контроль всі сторони життя суспільства.

SWIFT як глобальна фінансово-інформаційний ковпак

Багато хто, впевнений, чули англійську абревіатуру SWIFT, яка розшифровується як Society of Worldwide Interbank Financial Telecommunications. З технічної точки зору це автоматизована система здійснення міжнародних грошових розрахунків і платежів з використанням комп’ютерів і міжбанківських телекомунікацій. З юридичної точки зору це акціонерне товариство, власниками якого є банки-члени різних країн. Товариство було засновано у 1973 р. представниками 240 банків 15 країн з метою спрощення та уніфікації міжнародних розрахунків. Функціонує з 1977 року.Переважна частина всіх розрахунків, які забезпечуються SWIFT, — доларові. Зареєстровано суспільство в Бельгії (штаб-квартира і постійно діючі органи знаходяться в місті Ла-Ульп недалеко від Брюсселя) і діє за бельгійськими законами. Вищий орган — загальні збори банків-членів або їх представників (Генеральна асамблея). Всі рішення приймаються більшістю голосів учасників асамблеї за принципом одна акція — один голос. Чільне місце в раді директорів акціонерного товариства SWIFT займають представники банків країн Західної Європи і США.Кількість акцій розподіляється пропорційно обсягу трафіку переданих повідомлень. Найбільшу кількість акцій мають США, Німеччина, Швейцарія, Франція, Великобританія.

Членом SWIFT може стати будь-який банк, що має у відповідності з національним законодавством право на здійснення міжнародних банківських операцій. Вже з кінця ХХ століття SWIFT ніяк не можна було обійти в разі, якщо юридичній або фізичній особі потрібно переслати гроші в іншу країну. Оскільки левова частка всіх міжнародних платежів і розрахунків здійснювалася в доларах США, то всі транзакції проходили через кореспондентські рахунки, відкриті банками різних країн в американських банках. Останні, в свою чергу, мали рахунки в Федеральній резервній системі США.Таким чином, товариство SWIFT, формально будучи міжнародним, замикався на ФРС. І це притому, що американські банки в зазначеному акціонерному товаристві не мали контрольного пакету. Сервери SWIFT розташовуються в США і в Бельгії.

В середині минулого десятиліття суспільство SWIFT обслуговувало 7800 фінансових і банківських установ в 200 країнах.Обслуживавшийся фінансовий потік оцінювався в 6 трлн. дол. в добу.

SWIFT як спільне підприємство ФРС і ЦРУ

Влітку 2006 року вибухнув гучний скандал навколо SWIFT. Поштовх йому дали публікації в американських виданнях The New York Times, The Wall Street Journal і The Los Angeles Times.

Суть історії така. Після 11 вересня 2001 року у влади США виникла ідея поставити під контроль спецслужб всі грошові транзакції як всередині країни, так і особливо транскордонні транзакції. Офіційна мета такого контролю — запобігання фінансування тероризму. Незабаром після 11 вересня ЦРУ встановило контакт з суспільством SWIFT і стало переглядати інформацію про входять в США і вихідних з США платежах.

Жодних законних підстав для такого перегляду у ЦРУ не було. Про цієї діяльності Агентства не знали навіть члени товариства SWIFT. Щоб хоч якось виправдати контроль ЦРУ над операціями, що проходять через систему SWIFT, в 2003 році у Вашингтоні були проведені переговори між Суспільством Всесвітньої міжбанківської зв’язку та низкою американських державних відомств (включаючи ЦРУ і ФБР), а також Федеральною резервною системою США (на переговорах був присутній глава ФРС А. Грінспен).

Сторони домовилися продовжити співпрацю за умови дотримання Вашингтоном ряду правил. У їх число входить посилення контролю з боку Міністерства фінансів США і зосередження уваги виключно на грошових транзакцій, по яких були підозри про їх зв’язок з фінансуванням тероризму. Американська сторона пообіцяла не цікавитися даними про грошові перекази з інших видів злочинів, включаючи ухилення від податків і наркотрафік.

Примітно, що в переговорах з керівництвом SWIFT американці використовували як аргумент посилання на те, що формально це не банк, а лише орган зв’язку між ними. Відповідно інтерес розвідки до його даними, заявили у Вашингтоні, не є порушенням американського закону про збереження банківської таємниці. Стверджується, що про практику ознайомлення ЦРУ з даними SWIFT були сповіщені центральні банки Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Бельгії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії та Японії. Центральний банк Росії в цьому списку не значиться…

Повідомлення деяких центральних банків про співпрацю з ЦРУ і SWIFT в цих центральних банках отримало гриф секретності і нікуди далі не пішло. Не тільки громадськість, але навіть уряди і парламенти були не в курсі справи (а якщо і були в курсі, то зберігали мовчання). Примітним в цьому відношенні є приклад Великобританії.

Газета Guardian влітку 2006 року опублікувала дані про те, як товариство SWIFT передавало кожен рік ЦРУ інформацію про мільйони операцій британських банків. Guardian підкреслювала, що засекречена програма передачі конфіденційної інформації про британських банківських операціях в ЦРУ є порушенням і британського та європейського законів (зокрема, Європейській конвенції з прав людини). Банк Англії, один з 10 центральних банків, що мають місце в раді керуючих SWIFT, повідомив, що повідомляв британський уряд про цю програму в 2002 році.Коли ми дізналися, ми повідомили про це в Міністерство фінансів і передали йому ці контакти, — говорив в 2006 році Пітер Роджерс з Банку Англії. — Ми також передали SWIFT, що їм належить особисто зв’язатися з урядом. Це не має до нас ніякого відношення. Це питання безпеки, а не фінансів. Це питання має вирішуватися між урядом і SWIFT. У письмовій відповіді парламенту Гордон Браун у 2006 році підтвердив, що уряду було відомо про програму.Пославшись на політику уряду не коментувати специфічні питання безпеки, міністр фінансів відмовився відповісти, чи були вжиті заходи для забезпечення поваги до таємниці приватного життя громадян Великобританії, чиї банківські операції могли бути розглянуті в рамках антитерористичного розслідування в США при співпраці зі SWIFT. Гордон Браун також відмовився сказати, чи була програма SWIFT наведено у юридичну відповідність зі статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Інформаційно-фінансовий ковпак сьогодні

Нам практично нічого не відомо про те, чи продовжується сьогодні співпраця товариства SWIFT з ЦРУ і іншими американськими спецслужбами. Ця тема у світових ЗМІ табуйована.

Висловлю припущення: швидше за все, триває. У всякому разі, у США є для цього необхідні умови (один з двох серверів SWIFT знаходиться на території США). Є багато непрямих ознак того, що формально незалежне від держав товариство SWIFT залишається під сильним впливом офіційного Вашингтона. Один з останніх прикладів — виняток у 2012 році товариством з своїх членів Ірану. Всі коментатори сходяться на думці, що це було зроблено під тиском американських властей.

На закінчення треба сказати, що є й інші (крім SWIFT) способи контролю з боку американських спецслужб міжнародних фінансових потоків та їх учасників. Долар США поки залишається основною валютою при розрахунках на світових товарних і фінансових ринках. А значить, відповідні доларові транзакції юридичних і фізичних осіб, що перебувають за межами США, проходять через кореспондентські рахунки, відкриті в американських банках. Відомості про операції та їх учасників акумулюються в базах даних комерційних банків і Федеральних резервних банків США.Завершується створення потужної консолідованої бази даних Міністерства фінансів США, куди буде стікатися інформація не тільки від американських банків, але також від страхових компаній, пенсійних фондів, інших фінансових компаній та організацій. На початку 2013 року в ЗМІ пройшла інформація про те, що в цілях забезпечення безпеки та інтересів США доступ до бази даних отримають всі американські спецслужби — ЦРУ, ФБР, АНБ і ін.

Прискорене створення інформаційно-фінансового ковпака в інтересах американських банкстерів і спецслужб змушує інші країни шукати шляхи захисту від гнітючого контролю з боку Великого брата. Сьогодні багато говориться про необхідність переходу в міжнародних розрахунках від долара США до інших валют. Зазвичай такий перехід розглядається як засіб догляду країн від фінансово-економічної залежності з боку США. Це правильно. Однак такий перехід дозволить також уникнути залежності інформаційної.

Валентин Катасонов

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей