Угорський форинт худне. Форинт здає позиції. Угорська валюта слабшає по відношенню до євро на тлі зростання боргів — з червня по вересень 2011 року вони зросли в обсязі з 75 до 82% ВВП. За підсумками року економічне зростання буде самим скромним у порівнянні з іншими членами ЄС — 0,5% ВВП.

Ці невтішні показники змусили керівництво країни на крайню міру. Направлено прохання в Міжнародний валютний фонд і Євросоюз виручити новими кредитами. Новими, тому що в 2008-2010 роках МВФ вже вспомоществовал Угорщини, ссудив 15,7 мільярда доларів. Експерти переконані, що якби не ця екстрена фінансова підтримка, то Угорщина була б першою країною в Євросоюзі, оголосила дефолт.

Відповідь з Брюсселя не забарився себе чекати. Єврокомісія пообіцяла належним чином розглянути заявку, але — «в тісних консультаціях з членами ЄС і МВФ». Істотна обмовка. І без того ЄС доводиться виконувати функції пожежного, спостерігає дим в різних частинах міста.

У Будапешті за зрозумілих причин хочуть применшити виникли побоювання: мовляв, країна встала в чергу на оголошення дефолту. Слідом за Грецією і, можливо, Італією. Нічого подібного, кажуть угорські влади, цей запит — чисто превентивний і може розглядатися як запобіжний захід, не більше того. До того ж мова поки йде про скромну суму — всього 4 мільярди євро, якщо вірити відомостями британської газети «Дейлі телеграф».

Зрозуміло, що непросто робити хорошу міну при поганій грі. Міжнародні кредитори могли б знову позичати, але їм багато чого не подобається. Їм не до вподоби, зокрема, високі податкові ставки в банківському секторі, викликає суперечки схема погашення іпотечних позик в іноземній валюті і ряд інших фіскальних правил. Швидше за все, замість додаткових кредитів від угорського керівництва можуть зажадати вагомих змін у регулюванні фінансового сектору.

Будапешту поле для маневру, між тим, звужене до межі. Як вважає Пітер Крек, аналітик з групи Political Capital, «отримання кредиту було б єдино вірним рішенням для влади в нинішній ситуації, оскільки вже зараз видно проблеми з продажем держоблігацій. З іншого боку, необхідність запозичень — це поразка уряду. Адже спочатку вони заявляють, що їм не подобаються жорсткі вимоги МВФ, а зараз змушені починати з ним переговори».

Якщо фінансова ситуація в Угорщині буде і далі відзначена невизначеністю або тим більше ознаками погіршення, то привид дефолту знову замайорить, та не у віддалі, а в безпосередній близькості. Погані новини вже змусили підняти облікову ставку по суверенному боргу з колишніх 5,5% до 7% (якщо по-простому, то це відсоток, під який зовнішні кредитори готові давати в борг Угорщини, купуючи її держоблігації). Непрямий, але досить відчутний збиток цього негативного зростання прискорилося в останні тижні втеча капіталів з Угорщини.

Не додає впевненості в кредитоспроможності Угорщини і той факт, що іпотечні кредити угорських домогосподарств номіновані в швейцарських франках, нині дуже міцною валюті, а це при слабнущем форинте робить реальною загрозу неповернення позичених грошей. І цей фактор також «псує кров» форинта. Більш того, зовнішній борг Угорщини становить 80% ВВП. При економічному зростанні, що тяжіє до нуля, і необхідність виплатити 5,9 мільярда євро за відсотками за попередні запозичення в 2012 році, важко вести розмову не з позиції прохача. Слабкій позиції.

Нещодавно Центробанк Австрії видав директиву комерційним структурам, таким як Erste Bank, Raiffeisen Bank, Unicredit Austria, — обмежити кредитування країн Східної Європи лише тими коштами, які вони можуть мобілізувати на їх внутрішніх ринках. В Угорщині чверть всіх запозичених грошей надходить від австрійських банків (у Румунії — 30%, в Хорватії — 40%). В цілому ліквідність банківської системи в Східній Європі на 80% залежить від коштів, що надходять від країн єврозони.В умовах неспадающей хвилі кризи доступних і дешевих грошей стає все менше і менше, і ясно, на кого спробують заощадити.

«Угорщина — це тривожний сигнал, — коментує Ніл Шерінг, аналітик з Capital Economics. — Тут найвищі в цьому регіоні ризики, і звідси можуть почати поширюватися неприємності. Ми побоюємося, що звідси все перекинеться на Україну і на Балкани».

Підраховано, що Угорщини знадобиться залучити зовнішні запозичення в обсязі 18% ВВП. Однак ще не факт, що Будапешту вдасться отримати ці фінансові ін'єкції, оскільки, як підкреслює «Дейлі телеграф», тут править «непередбачуване» (erratic) уряд, який «зневажає всі які тільки можливо принципи Євросоюзу, від конфіскації приватних пенсійних фондів і введення додаткового банківського податку до порушень в області правосуддя і обмежень свободи преси».

Сьогодні ЄС стикається з кризою безгрошів'я через колосальних боргів і млявого економічного зростання в цілому ряді країн-членів співтовариства, і тому змушений в режимі он-лайн оцінювати виникаючі загрози і вибирати пріоритети.Жест Угорщини — простягнуту руку — оцінять по достоїнству. Поспівчувають. Вся інтрига в іншому: чи захоче, а головне-чи зможе Євросоюз в умовах неабиякого перенапруги фінансових сил знайти кошти для закриття дірки в угорському бюджеті?

Швидше за все, так, знайде. Невелика сума. Але якщо екстраполювати всі вихідні макроекономічні показники Угорщини, то ця діра, пов'язана з виплатами за старими боргами, на жаль, не остання...

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты