У мене є звичка: спати під телевізор. Я включаю якийсь канал і повільно засинаю. Виявляється, це шкідливо. Мало що мозок запам'ятає з почутого, не всяка інформація однаково корисна. Будьте пильні і думайте про тлі, який вас оточує уві сні.

Експерименти, проведені дослідниками Вищої нормальної школи в Парижі, показали, що довгий період повільного сну ми продовжуємо несвідомо чути й розуміти слова. Результати роботи описує стаття, опублікована The Journal of Neuroscience.

Уві сні ми практично не реагуємо на зовнішні подразники і нездатні поворухнутися: ці процеси гальмуються в мозку ще на низькому рівні. Однак деякі стимули здатні прорватися крізь таку блокування і змусити нас прокинутися і повернутися у свідомість. Можливо, мозок зберігає певний рівень пильності, відстежуючи безпека навколишнього оточення. Цю здатність вивчили Сід Куиде (Sid Kouider) і його колеги.

Для проведення експериментів вони відібрали 23 молодих здорових добровольців, що спали в лабораторії під наглядом науковців. Для початку експериментатори зачитували їм різні слова (рідною мовою) і за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ) стежили за активністю мозку сполохані піддослідних, поки ті натискали кнопку: під лівою рукою, якщо слово означало предмет, і під правою, якщо тварина. Це дозволило встановити характерні для кожного добровольця патерни електричної активності мозку, пов'язані з рухом лівої і правої руки.

Потім такі експерименти були повторені під час різних фаз сну: легкого повільного (найдовшої фази), глибокого повільного, а також швидкого REM-сну (в ході якого ми, як правило, бачимо сновидіння). Зняття ЕЕГ дозволяло дізнатися, чи реагує мозок, намагаючись віддати сигнал руці, чи розуміє він вимовлене слово. Як виявилося, у швидкому сні мозок розпізнає слова, тільки якщо вони звучали на першому етапі експерименту; на нові слова відповіді з боку нервової системи не було. При легкому повільному сні реакція була повноцінною як на вже звучали, так і на нові слова.Зате під час глибокого повільного сну ніякої активності мозку не відзначали.

Вчені вважають, що відсутність реакції в період глибокого повільного сну пов'язано з масовим відключенням нейронів мозку. У той же час у швидкому сні збудження нейронів зовнішніми стимулами конкурує з збудженням, викликаним сновидіннями. Це послаблює їх реакцію, і вона виникає тільки у відповідь на знайомі слова, які легше збуджують треновані нейронні мережі.

Варто відзначити, що теорію сторожових пунктів в корі головного мозку, що підтримують бадьорість навіть в умовах сну, висував ще засновник фізіології вищої нервової діяльності, лауреат нобелівської премії Іван Петрович Павлов. На таку думку його наштовхнули в тому числі і експерименти з гіпнозом: відомо, що сон можна перетворити в гіпнотичний і зробити в ньому навіювання, які, найчастіше, гірше запам'ятовуються пацієнтом, ніж в умовах переведення в змінений стан свідомість неспання, навіть без спеціальної установки на забування.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты