Це вже криза чи далі буде гірше? — смикають мене останній тиждень мої менш економічно підковані знайомі. І недовірливо вислуховують, що ніякої кризи немає, є тільки наступний акт марлезонського балету під назвою борги наші тяжкі.

Жах перед можливим виходом Греції з єврозони ніби паралізує розумові спроможності громадян. Їм не приходить в голову, що випадання слабкої ланки швидше зміцнить євро, а не опустить. І стане хорошим прикладом тим же Іспанії та Італії: за підрахунками економістів, якщо Греція буде виконувати всі рекомендації з найсуворішої економії, то її громадяни будуть жити десь на рівні балтійських колег по Євросоюзу. А в разі виходу з єврозони добробут громадян скотиться до рівня Туреччини, яку так і не взяли в ЄС.

До речі, цей момент вже почали усвідомлювати прості грецькі обивателі: якщо досі більшість з них вихід з єврозони зі словами Кому я винен — всім прощаю вважав найкращим, то сьогодні опитування показують, що партія, яка виступає за подібний розвиток подій, почала втрачати вплив. Це природно: простий обиватель рідко розуміє тонкощі економіки, але те, що жити як в Балтії краще, ніж у Туреччині, він добре усвідомлює.

Значить, кризи не буде? — запитують у цьому місці зраділі знайомі. Чому ж не буде? Буде. На думку економістів, по закінченні грецького екшену, все знову згадають про американські борги, і тоді євро почне рости, а долар падати. Для Росії, до речі, цей варіант краще: давно помічено, що при падінні долара ціни на нафту, номіновані в цій валюті, ростуть.

Після того, як публіка насолодитися переживаннями про американський борг і занадто низькому зростання його ВВП (а він, на жаль, ніяк не хоче рости без політики кількісного пом'якшення — тобто, грубо кажучи, друкування грошей), прийде пора знову жахатися Європою. Більшість експертів схильні вважати, що це буде Іспанія. Після ще одного витка інтересу до проблем США — Італія.

Це на десятиліття, якщо не на десятиліття, — говорить відомий економіст про кризу. Якщо так, то набагато більш тривожним фактором стає те, що в Росії ніхто — ні влада, ні громадяни — не готуються до тривалої облоги.

Якщо подивитися на заспокійливі запевнення влади про готовність до кризи уважніше, то стає ясно: вони сподіваються на досить швидке, через рік — другий його закінчення. А якщо ні? А якщо і після 2014 р. світова економіка залишиться в складному становищі, якщо епоха високих цін на сировину дійсно закінчується і падіння цін на нафту буде йти, як і попередній зростання, десятиліття? Економісти таку можливість не виключають.

Ну добре, політика держави часто виявляється заручником ситуації: сьогодні політично вигідно підгодовувати силовиків і пенсіонерів — ось і закривають очі на післязавтра. Політики рідко враховують ймовірність, що виходять за межі їх тактичних інтересів, це скрізь так. Але самі-то громадяни, так лякаються кожного чиха Греції, вони-то чому не готуються?

Максимум навіть для самих просунутих: купити долари і євро (порівну, як і вчили) — і покласти в банк під скромні відсотки. Жодна людина з тих, кого я знаю, не склав собі план на випадок, якщо криза буде тривати невизначено довго. Ніхто не вирішив, як в такому випадку вирішувати квартирне питання — може, замість іпотеки на нову квартиру, спробувати відремонтувати для цілорічного проживання батьківську дачу поряд з Москвою? Ніхто з знайомих не кинувся до лікарів — підліковувати, поки не пізно.Ніхто не переймався отриманням якої-небудь додаткової професії і вже тим більше додаткового заробітку на випадок звільнення. Як-то зараз живемо, не знаходите?

Тетяна СОЛЯНА

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты