Чим більше часу людина проводить в інтернеті, тим рідше при подальшому анкетуванні він називає значущими сім'ю, мораль і моральність.

Дослідження соціологів Московського педагогічного державного університету (МПГУ) виявило, що соціальні мережі підточують прихильність людини традиційним цінностям. Чим більше часу людина проводить в соцмережах, тим менше він цінує сім'ю, мораль і моральність.

Результати дослідження Ставлення студентів до інституту сім'ї: репрезентація сімейних цінностей в соціальних медіа Рунета опубліковані його авторами: доктором соціологічних наук Ганною Домбровської і доктором політичних наук Оленою Бродівської. Згідно з опитуванням, 1100 російських студентів, 73% тих, хто проводить в соцмережах менше години в день, вважають традиційні цінності (в першу чергу сімейні) найважливішими життєвими пріоритетами. З тих, хто проводить в соцмережах кілька годин, лише 65% вважають сімейні цінності пріоритетними.А зі студентів, які проводять в соцмережах майже цілий день, лише 56% ставлять сімейні цінності на перше місце.

Зворотна тенденція вбачається у випадку з групою цінностей робота, бізнес, кар'єра: це основні пріоритети для 41% респондентів, які проводять в соцмережах найбільшу кількість часу. А з тих, хто проводить в мережах менше години в день, роботу, бізнес і кар'єру на перше місце ставлять 30% опитаних.

Дуже контрастна ситуація складається з цінностями групи моральні якості, мораль: з тих, хто проводить в соцмережах мінімум часу, моральність і мораль цінується 10% респондентів. А з тих, хто присвячує мереж найбільшу кількість часу, ці цінності вважає пріоритетними 0%.

Паралельно з анкетуванням дослідники опрацювали за допомогою сервісу для моніторингу соціальних мереж IQBuzz 1 млн соціально-медійних повідомлень російської студентської молоді з трьох соцмереж: ВКонтакте, Однокласники та Facebook за два роки.

Зіставлення обробленого контенту і результатів опитування показало, що в соцмережах студенти згадують сімейні цінності набагато рідше, ніж при анкетуванні: 37% їх повідомлень містять згадування сім'ї, в той час як в опитуваннях значимість сімейних цінностей в якості духовних орієнтирів так чи інакше вказують в середньому 67% респондентів.

— Встановлена колегами кореляція між користуванням соцмереж і сімейними та іншими традиційними цінностями вельми цікава, — говорить професор, керівник Школи культурології НДУ ВШЕ Віталій Курінний. — Але я б не став поспішно робити висновки, стверджуючи, що чим більше чоловік проводить в соцмережах, тим менше він цінує сім'ю.

Професор МДУ Андрій Манойло вважає, що в соціальних мережах, так само як і в інших відкритих середовищах, людина може опинитися під впливом різних груп і цей вплив може бути як позитивним, так і деструктивним.

— З одного боку, соцмережі дозволяють економити час, набагато швидше і простіше встановлювати зв'язки з цікавими і корисними людьми, ніж у звичайному житті. З іншого боку, для молоді, не досвідченої в спілкуванні, комунікація в соцмережах може виявитися те саме ходіння по мінному полю, — зазначив Андрій Манойло. — Припустимо, є група людей, яка хоче залучити молодь в протестний рух. І в соцмережі вона приходить під самим пристойним приводом.

Андрій Манойло оцінює появу соцмереж позитивно, вважаючи їх комунікативним інструментом, що розвиває світ.

— Дітися від інформаційного суспільства ми нікуди не зможемо, треба вчитися грамотно використовувати нові технології і спілкуватися у віртуальному середовищі, — вважає вчений. — При цьому зауважу, що цінності людей у реальному та віртуальному світі розрізняються. У другому люди створюють собі особистості-аватари, для яких можуть бути характерні героїзація друзів (наприклад, в співтоваристві толкієністів), інфантильність або щось ще. Але перенести ці цінності в реальний світ не виходить, і в цьому можуть укладатися проблеми для них та їхніх близьких у реальному житті.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты