До посту про телепродюсер було багато не тільки коментарів, але і питань. Питання прийшли навіть на мою пошту. На деякі хочеться відповісти, посперечатися, поміркувати ...

- Ви постійно порівнюєте Перший канал з «Росією». Не збагну, в чому різниця-то ...

- Я дійсно вважаю, що ці канали різні. Перший канал придумує, винаходить: у них весь час з'являються нові проекти. Може, не всі однаково подобаються глядачам. Навіть якщо Перший купує якийсь закордонний формат, то він все одно робить це першим. А Другий просто потім копіює під кальку. Ті ж танці на льоду і на паркеті, які так полюбилися багатьом телеглядачам, в Росії вперше з'явилися на Першому каналі. Як тільки Перший сотворяет щось вдале, Другий тут же запускає подібне у себе. Таке відчуття, що творчих мізків на Другому просто не існує. Суцільні манагери. Причому вторинні передачі Другого часом настільки слабкі, що виглядають як пародії на передачі Першого. Наприклад, «Прожекторперісхілтон» - дотепна, жива, весела передача. Варто було їй завоювати популярність, як на «Росії» з'явилися «Дівчата». Причому якщо мужики в «Прожекторі» жартують гідно, дотепно і без вульгарності, то дівчата взагалі не жартують ніяк. Якщо не сказати, що програма гумористична, то ніхто й не здогадається.

Моїй знайомій журналістці дали завдання виписати жарти з програми «Дівчата» для статті. Вона переглянула з десяток програм і насилу знайшла всього три жарти, які б могла запропонувати для друку. До речі, всі вони належали Ксенії Собчак.

Я не випадково порівнюю ці передачі. У «Прожекторі» дотепний автор і актор Свєтлаков виглядає елегантним і витончено жартує. Якось гортаючи програми на ТНТ, бачив фрагментик-клаптик, по-моєму, з «Нашої Раші», де Свєтлаков і Галустян стоять у воді по пояс. Галустян щось говорить про запорах і тужиться. Свєтлаков йому відповідає, дає поради і на воді спливає, ... вибачте, бяка. На Першому каналі Свєтлаков подібного собі не дозволяє. Виходить: під наглядом тих, кого поважає, він виглядає просто аристократом. А коли на ТНТ стає сам собою, то все нутро дійсно спливає на поверхню. Як сказав один з моїх друзів: «Часом від передач« Росії »і ТНТ з екрану доноситься запах сірки». Не зовсім з ним згоден. Другий канал - державний, їм повинна займатися держава. А ТНТ - це питання церкви.

На Першому, до речі, дуже цікаві документальні фільми. У них один недолік - вони йдуть пізно вночі.

Все це я кажу до того ж, що з Першим каналом не співпрацює. Права на мою творчість віддані РЕН ТВ. Єдине, в чому я дозволяю собі співпрацювати з Першим, - це «зніматися» в їх мультиках. Хоча моя мультірожа мені, якщо чесно, не дуже подобається. А текст мультяшного Задорнова і зовсім не дотепний. І несмішний. Прикро. У інших набагато смішніше. Я навіть зробив пропозицію продюсерам цієї програми, щоб я сам писав на себе пародію. Було б, до речі, навіть зліше.

Взагалі можна запропонувати цікавий проект якомусь каналу, щоб відомі артисти самі на себе писали пародії. І самі їх виконували. Пора «зіркам» освіжати самоіронію і перетворюватися з зірок в пристойних людей. А то занадто серйозно почали лояльніше ставитися до себе любимих.

- Ви чули, що за вказівкою Медведєва відкрили сайт «Росія без дурнів», на який люди будуть писати про чиновницьких дурниці?

- Перше, що мені спало на думку, коли я дізнався про це президентському ноу-хау: всі, хто потрапляє в Кремль, підхоплює там якусь заразу і відразу захворює хворобою під назвою «кремлівський мрійник». «Росія без дурнів» - це щось на зразок «Бублики без дірок» і «Барани без рогів». Або нашому пластилінового президенту не дає спокою слава сатирика? Хоче почати виступати зі сцени з розповідями про чиновницьку дурість. До речі, користі було б більше, ніж від усієї його війни, оголошеної корупції.

- Ви не праві, Михайло Миколайович, горілка - не російське, а польське винахід!

- Те, що «горілка» слово польське, стверджувати нерозумно, хоча б тому, що слово «горілка» спільнослов'янське. Якщо вже на те пішло, Польща на світ з'явилася набагато пізніше, ніж ті трав'яні лікарські настоянки, які слов'яни називали горілкою. Інша справа, що саме в Польщі західні торгаші здогадалися приліпити це приємне слов'янському вуху слівце до напоїв алкогольним. А тому і в усіх словниках по відношенню до настоям з градусами слово «горілка» вперше зустрічається польською мовою. Але, друзі мої, ще раз повторюю: якщо перший напис на паркані з трьох букв з'явилася в Росії в 17 столітті, це не означає, що до 17 століття цього органу не було.

Я розумію, що у багатьох моїх читачів, або, скажу по-сучасному - «юзерів» - мислення отвікіпеденное. Скільки ж у нас з'явилися проспівав-чокерів, які абсолютно не можуть мислити неформатно! Не можуть зрозуміти, бідолахи, що світ яскравіше і різноманітніше, ніж Вікіпедія, з якої вони намагаються черпати недоумкуватого «мудрість».

Я недавно сказав своєму доброму знайомому, що столицю Німеччини Берлін свого часу побудували слов'яни. Він покрутив пальцем біля скроні. Я запропонував йому заглянути у Вікіпедію, а там таких відомостей дійсно немає. Порадив зайти на сайт Радянської енциклопедії. Зайшов. Ані слова! Навіть я засмутився. Повернувся додому, взяв енциклопедію, що не інтернетівську, а справжню. Чорним по білому: «Бодричі і лютичи побудували Берлін в 13 столітті. Пізніше були вигнані німецькими племенами. Решта - асимілювалися ».

Непотрібні простолюду-рабам відомості в інтернеті вже давно обрізані господарями-заспівав-чекер. Ви можете заперечити, мовляв, це ж Радянська енциклопедія. До неї немає довіри. Точно така ж ситуація з англійської енциклопедією 30-их років. У ній про Берліні сказано точь-в-точь як і в Радянській енциклопедії. А в інтернетівському варіанті тієї ж англійської енциклопедії цих фраз уже немає. Так що заспівав-чекерізація людства відбувається не тільки у нас в Росії. До речі, так обрізали багато разів знання людства! Але технології були відсталими. Сьогодні досить «приліпити» молодь до Вікіпедії, і вона буде знати тільки те, що дозволено «заспівав-чекер».

- Бачив анекдоти, в яких зустрічаються фрази з ваших концертів. Це ви переробляєте анекдоти або анекдоти роблять з ваших жартів?

- З моїх жартів народжується досить багато анекдотів. Сваріть мене, як хочете, але я все одно цим пишаюся. Наприклад, я говорив про чужорідних словах в нашій мові - «міністр» (нагадує «монстра»), «президент» - це в перекладі з латині «просидів», а «адміністрація» звучить насторожує, тому що починається зі слова «пекло». Але народ все-таки дотепніше мене! «Довернулась» репризу! Тільки що прочитав в «МК» такий анекдот: «Раніше в СРСР, РАЙ був скрізь - райради, райком, райсоцзабез ... А тепер суцільно адміністрації».

Або колись я сказав, що Америка пройшла шлях від хмарочосів Нью-Йорка до Барака Обами. А з народу повернулося: Америка пройшла шлях розвитку від хатини дядька Тома до Барака Обами.

- Нещодавно по радіо «Ехо Москви» вас оголосили антисемітом за безсторонні слова про якийсь продюсера Гохштейн. Що, правда, не подобаються євреїв?

- Я лише можу повторити те, про що вже писав. Багато разів у своєму житті я допомагав молодим талановитим євреям - акторам, письменникам, музикантам, журналістам ... І своїм часом, і своєю увагою, і своїми зв'язками, і своїми грошима. У мене питання до «Ехо Москви»: «А ви кому-небудь таким чином допомогли? Ви хоч одному молодому талановитому єврею допомогли вийти на сцену або на екран без хабара? »Якщо ні, то це ви антисеміти, а не я. І той же Гохштейн сьогодні не безкоштовно розкручувати навіть найталановитіших молодих євреїв. Не вигідно! І хто ж після цього з нас антисеміт: він або я? Чи не за словами людини судити треба, а у справах. А поки судимий людини за словами, то і депутатів з правителями отримуємо відповідних.

- Ви могли б отрекламировать фільми Стрижака ...

- Так я тільки цим і займався останні три роки! Всім раджу їх подивитися.

- Серед двох сторін - мінімум два дурня. А я знаю іншу мудрість: «Якщо б'ються два дурня, то виграє третій, причому не російська!»

- Мені подобається ваше алаверди!

- Михайле Миколайовичу, створюється таке враження, що "бородата опудало вченого" вас переслідує по всьому телепередач. Це я про того вченого лінгвіста, академіка РАН, не пам'ятаю прізвища ... Вам з цим потрібно щось робити, а то скоро і на концерти ходити стане!)))

- Я йому вдячний! Мені без нього вже нудно. І якщо він на пару моїх передач не прийде, сам буду його запрошувати. Він, як мультяшечний лиходій, лякає, а нікому не страшно. До того ж своїм зарозумілість чудово відтіняє своїх опонентів.

- Як ви ставитеся до одруження Чубайса?

- Хоч якась тепер від нього буде користь, якщо почне спонсорувати фільми за сценаріями талановитої Дуні Смирнової. А заодно і Смирнова перестане в передачах принижувати людей не менш обдарованих, ніж вона сама. І продовжить знімати чудові фільми, як її остання картина «Два дня».

- Кого б ви хотіли бачити в Живому Журналі блогером №1?

- Конфуція. Уявляю, скільки б тролів він зібрав. А взагалі, якщо по часнику, то прикро: коли в Живому Журналі з'являється якийсь розумний, ніжний матеріал про щось природному або про вічне, комментов небагато і всі вони мляві, немов автори нічого не розуміють ні в вічному, ні в Природі , а варто лише згадати про Путіна, Медведєва, вибори, мітингах, все це змушують з матюками, додати кулінарний рецепт, поперчити сексом і присмачити фоткою ню - коменти сиплються весь робочий день з такою швидкістю, ніби ніхто в країні і не працює. Шкода.

- Ви чули, як відповідав на питання журналістів Путін по радіо «Ехо Москви»?

- Чи не чув, але мені розповідали. Читав потім в газетах. Молодець! Уделал начисто «зайця в хмелю». До речі, це інтерв'ю було знаковим, і за це, звичайно, редактору «Ехо Москви» можна винести подяку. Наш прем'єр як би позначив для всіх засобів масової інформації, що його можна критикувати. Ось хитрюга. Розуміє, що треба робити для того, щоб реанімувати свій рейтинг. Мені вже на наступний день дзвонили з іншого радіо каналу і запропонували щотижня виходити в прямий ефір, відповідати іскрометний, дотепно і не стримано, а по-чесному, на запитання радіослухачів. Шлюзік відкрили. Те все боялися, а тепер нові вказівки - критикувати прем'єра і президента. Застав манагера влади молитися, він і лоб розіб'є. А я що? Я погодився. У п'ятницю перший вихід у відкритий ефір без купюр. Цікаво, чи довго цей не-формат проіснує? Швидше за все, до виборів. Тоді цікаво, кого після виборів посадять: редакторів цього каналу або ще й всіх, хто ставив запитання?

- Як ви вважаєте, який у слов'ян найбільший недолік?

- Надзвичайна довірливість. Інакше б слов'яни не вибирали собі добровільно рабовласників, довіряючи їхнім обіцянкам. А ще доказом того, що я маю рацію, є безліч газет з оголошеннями від різних чаклунів, ведьмаков, екстрасенсів ... Почитав їх зазивалкі і думаєш: скільки ж серед нас дурнів, які цього всього вірять! У жодній країні я не бачив такої кількості містичних заманух. Це означає: тільки ми такі наївні, довірливі, а довірливість в наш час - синонім дурості.

- Ви весь час пишіть про американців. А Китай?

- Я все-таки сатирик, повинен критикувати. Китай же мені хочеться похвалити. Знаєте за що? Він перейняв від СРСР найкраще! Дисципліну, повагу до закону. Китайські правителі не дають розграбувати свою країну диким капіталістам. У Китаї розвиваються, як було в Радянському Союзі, спорт, найсильніша армія, потужна зброя - з Китаєм змушена рахуватися навіть Америка. Китай не принизив свій народ, підклавши його під іноземних інвесторів. Народ Китаю не соромиться своїх народних пісень, своїх народних костюмів ... Одного разу в Китаї я зустрічав Новий рік серед цих мільярдів китайців і не бачив жодного п'яного. При цьому всі веселилися, посміхалися, не було бійок, хуліганств. На всіх ТВ каналах показували масові відрепетирувані видовища, на які зараз в Росії немає грошей. Цікаво, що деякі радянські пісні китайці перевели на китайський і виконують їх як свої власні. Забавно, так? Радянські пісні викликають патріотичні почуття у китайців по відношенню до Китаю.

Я християнин, і мені часом буває соромно за християн, які так бридко святкують Новий рік. Один зі священиків мені одного разу досить різко сказав, що все нехристияни після смерті підуть в пекло.

- А китайці?

- Китайці теж.

- Забагато у вас, батюшка, народу в пеклі збереться!

Але найголовніше - Китай розвивається за чіткою державною програмою, сформульованої без всякої фальшивої демократії. Чи не парламентом. А рідний комуністичною партією.

Ми ж настільки зрадили все своє рідне, що навіть про наступаючому новому рік судимий за китайським календарем. Ми - православні. Мабуть, відчуваємо, що якщо так далі піде, скоро все станемо провінцією Китаю. Готуємося!

- Що ви можете сказати з приводу мітингу 4 февраля?

- Чесно кажучи, мене багато початок насторожувати, але про це треба поговорити детальніше. Я боюся, як би це все не перетворилося на грандіозну провокацію-руїна. Ми ж майстри розвалювати і без того розвалену. Але про це я хочу написати дуже конкретно і викласти в своїх блогах в понеділок.

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты