ТВ-Чиркей

Українське Новинне Інформаційне Агентство



Врятувати планету, заощаджуючи воду в унітазі, не вийде

врятувати планету, заощаджуючи воду в унітазі, не вийде

Чому ліси — це не зелені легені планети і кому вигідні казки про глобальне потепління? Інтерв’ю з Юрієм Шевчуком, головою громадської екологічної ради при губернаторі Ленінградської області, керівником Північно-Західної громадської екологічної організації «Зелений Хрест».

Так чи важливі при виробленні кисню лісові масиви?

Насправді рослини суші в процесі фотосинтезу виробляють кисню приблизно стільки, скільки потім споживають самі.Більшу частину O2 виробляють мікроскопічні океанічні водорості — фітопланктон, який виробляє в десять разів більше кисню, ніж потрібно йому самому. Ще одне джерело — дисоціація молекул води під дією сонячного випромінювання.

Так що навіть якщо всі ліси зникнуть з поверхні планети, на вміст кисню в атмосфері це не вплине. Адже колись лісів на Землі не було — а кисню було навіть більше, ніж зараз. Ліс дуже важливий для очищення повітря від пилу, насичення його фітонцидами — речовинами антимікробної дії. Ліси дають притулок і їжу безлічі звірів і птахів, що приносять людям естетичну насолоду. Але називати їх «зеленими легенями» як мінімум безграмотно.

Внесе окрема людина внесок у поліпшення екології, посадивши дерево самостійно?

Я абсолютно не проти посадки дерев: як би ні було марно це справа в масштабах планети, але воно благородно і на локальному рівні дійсно покращує навколишнє середовище. Але це не більш ніж добрий вчинок. Посадка дерев не допоможе проти викидів вуглекислого газу, тому що весь поглинений деревами газ повертається в атмосферу восени, з гниттям опалого листя та гілок, а потім, після смерті дерева — з окисленням основного стовбура. Тобто посадка дерев у кращому випадку залишить вміст кисню і вуглекислого газу в атмосфері на колишніх рівнях.Або, навпаки, збільшить кількість СО2 — це дивлячись які породи дерев і в яких кліматичних поясах садити.

Чи приносить користь економія ресурсів і вторинне використання матеріалів?

Тут виникає колізія: для кого суспільство економить воду, електрику і викопне паливо, якщо надлишками розпоряджаються виконавча влада і корпорації? Адже від того, що ми зберегли ресурси комунального господарства, природі легше не стало, хіба що наш рахунок за ЖКГ зменшився. Скоротили споживання водопровідної води — дали можливість забудовникам поставити ще один будинок. Тому що раніше водопровідні мережі не могли його потягнути, але мешканці поужались — і готово.Методи енергозбереження також не спричинять за собою зменшення вироблення електроенергії, а адже саме це реальний внесок в охорону навколишнього середовища. Половину електроенергії Ленобласті поставляє атомна станція. Думаєте, її закриють, якщо запити скоротяться? Швидше, поруч поставлять «для споживання надлишку енергоресурсів» алюмінієвий завод.

Скільки б макулатури ми не здали, вирубка лісу не зменшиться. А дерева підуть якщо не на папір, так на пелети. Те ж — з вторинним використанням пластику: ми не зменшуємо виробництво первинного пластику. Вони не замінюють один одного і використовуються для виробництва різних товарів. Мабуть, тільки вторинне використання металів по-справжньому служить справі охорони природи, зменшуючи первинну видобуток руди.

Так складно знайти альтернативні джерела енергії?

Сьогодні в якості альтернативного джерела опалення у світі широко застосовуються теплові насоси, що використовують природне тепло земних надр. Це вдале рішення для окремого будинку, до якого підведена електрика. Якщо ж нам потрібно обігріти ціле селище, можна використовувати більш глибокі шари Землі для видобутку тепла.

Для Ленобласті потенційним джерелом енергоносіїв є зростаючий тут борщівник, на переробку якої російські вчені вже отримали патент. Рослина містить в середньому 24% цукрів, що можна порівняти з цукровим очеретом, який давно застосовується в Бразилії для виготовлення моторного палива.

Для котелень, крім торфу, можуть підійти і паливна тріска, пелети з деревини, правда, вони досить дорогі. Зараз в Кінгісепському районі Ленінградської області створюються установки з виробництва біоугля з порубкових залишків і того ж борщівника. Сонячна та вітрова енергії у нашому регіоні вже застосовуються для освітлення автобусних зупинок.

Одним з перспективних джерел енергії може стати біогаз, що утворюється при розкладанні твердих побутових відходів. На відміну від технологій спалювання ТПВ, одержання та використання біогазу є екологічно безпечною технологією.

Дійсно електромобілі наносять менший шкоди екології?

Це абсолютно не так. На стадії виробництва одного електромобіля витрачається стільки ж електроенергії, скільки виділяється при спалюванні 10 тисяч літрів бензину. Цей обсяг палива звичайна машина середнього класу споживає за все своє життя. Далі, акумулятори для електромобілів — дорогі і отруйні, більшість з них не може бути більше п’яти років. Звичайно, їх можна переробляти, але це набагато більш енергоємний процес, ніж первинне виробництво матеріалів.

Так, електромобіль не викидає СО2, але це роблять теплові електростанції, що забезпечують електромобілі енергією.Виходить, електромобілі працюють на тій же енергії від згорілого викопного палива, що і звичні авто. Щоб електромобілі дійсно стали «чистими», вони повинні отримувати енергію від «чистих» джерел. На нинішньому етапі розвитку науки і технологій, це точно неможливо.

Який насправді екологічний збиток від автотранспорту?

Вважається, що автомобілі винні в забрудненні повітря великих міст щонайменше на 80%. Але ці цифри абсолютно невірні. У статистиці не враховуються викиди від побутових джерел наприклад, кухонних газових плит, відповідальних за викид 21% чадного газу і 3% оксидів азоту. Ігноруються і викиди вуглекислого газу від «біологічних джерел» — людини, його домашніх тварин, дерев.

До того ж ми забуваємо, що людство відповідально лише за 25% забруднень атмосферного повітря. Решта 75% викликані природними причинами, такими як виверження вулканів, пилові бурі, лісові пожежі, пил космічного походження і т. д. Таким чином, вихлопні гази машин — не найбільша загроза для атмосфери.

Складно організувати роздільний збір сміття на федеральному рівні?

Роздільний збір — хороший метод підготовки сміття для переробки, але зараз він застосовний тільки в малоповерхових передмістях, де живе «середній клас». На одній комунальній кухні на вісім сімей сміття не посортируешь. З п’ятнадцятого поверху з різними пакетами у двір не набігаєшся, простіше все разом в сміттєпровід спустити. Але проблема тут не в цьому: починати утилізувати сміття треба зі створення підприємств з переробки вторинної сировини, а не з закупівлі різнокольорових контейнерів для селективного збору відходів. Який в них сенс, якщо забирати вміст приїде один сміттєвоз?

Відбувається глобальне потепління і наскільки винен у цьому?

Деякі дослідники прийшли до висновку, що через пару десятків років настане царство льоду. Періоди потепління на Землі закономірно змінюються періодами похолодання раз в десять довше. І нинішній період потепління, усупереч поширеному стереотипу, вже закінчується.

Клімат планети змінюється, але людина до цього не причетний. Так звані наукові обґрунтування теорії глобального потепління не витримують перевірки здоровим глуздом. В нібито відбувається звинувачують викиди в атмосферу вуглекислого газу від джерел, створених людиною. Але щорічний викид вуглекислого газу з Світового океану в 100 разів більше, ніж антропогенний.

Кому вигідно поширення міфів про «антропогенних причини потепління»? Думаю, тим, кому ці міфи допомагають утримувати владу. Тим, хто таким чином вселяє масам думка, що уряди їхніх країн можуть керувати буквально всім.Адже якщо кліматична катастрофа викликана людьми — то, значить, в їх силах їй запобігти. Але в реальності всі наші спроби змінити звички планети виглядають жалюгідними і марними.

Тобто навіть прийняття всіма державами єдиної екологічної політики не принесе користі?

Чи таке об’єднання взагалі може статися, адже екологічно важливі рішення, як правило, б’ють по економічним інтересам. Але воно повинно ґрунтуватися на фактах, а не на помилках. Зараз ми чуємо, наприклад, що таяниеморских льодів призведе до підвищення рівня Світового океану — а це, нагадаю, заперечення закону Архімеда.Поки людством володіють стереотипи, воно ще більше безсило, ніж є насправді.

Виходить, що людина абсолютно не може допомогти природі?

Не варто ставати песимістами. Так, боротися з неминучістю нерозумно, і врятувати планету, заощаджуючи воду в унітазі, не вийде. Але є маса речей, які ми можемо зробити, виходячи з власного розуміння про хороших вчинках.Можна посадити дерево в своєму саду або попрацювати в притулку для бездомних тварин, підгодовувати птахів взимку в парку. Саме неможливість виправити становище в глобальному сенсі і велить нам чинити по совісті. До того ж нічого більше нам не залишається.

Чи Не виявиться, усвідомлення свого безсилля приводом припинити будь-які спроби поліпшити світ навколо і стати егоїстом?

Знаєте, є люди, які в підлітковому віці усвідомлює неминучість смерті і вирішують, що помруть молодими. Але таких не дуже багато, правда? Так і тут. Якщо не виходить врятувати людство,почніть з себе — спробуйте просто жити по совісті.

Публикації (RSS) Мапа ТВ-Чиркей