Михайло Абизов, квазисиловой орган Чубайса і Російського єврейського конгресу, він же міністр Уряду РФ, відповідає за його прозорість, підзвітність, а також відкритість, якщо під нею маються на увазі 235 офіційних прес-релізів, опублікованих з моменту його призначення в травні 2012 року.

Стаття головного редактора порталу Dances with Bears Джона Хелмера з деякими доповненнями. Про закордонної нерухомості і просуванні концепції трангуманизма — фізичного безсмертя окупаційної верхівки

У міністра Відкритого уряду Михайла Абизова є таємниці, які він не поспішає розкривати...

Довідка редакції: як ми писали раніше, коментуючи безглуздий склад уряду Д. Медведєва, — М. Абизов є побічним продуктом тандему Чубайса-Волошина (до речі, свого часу умовою догляду Волошина з АП, стало призначення на його місце саме Медведєва). Свій мільярдний статок становив на вибиванні грошей для РАО ЄС.

Коли в умовах стислій грошової маси підприємства були змушені розплачуватися між собою продукцією, вибивав з них або залишки готівки, або самі підприємства, в тому числі, закочуючи у бетон. Про характер відносин тих років можна запитати в Іркутськенерго, де у відповідь на недвозначні пропозиції, не без допомоги О. Дерипаски змогли виставити власну команду, пообещавшую розібратися з родичами приїжджих, після чого їх залишили в спокої і Іркутськенерго зберегла незалежність від чубайсовского РАВ.Очевидно, що при повної нікчемності фігури прем'єра, цей персонаж був введений в якості його силової опори та майстри по веденню переговорів, здатного розрулити потенційні проблеми з непередбачуваним «Відкритим урядом.

Відкритий уряд Д. Медведєва розробили іміджмейкери, улучшавшие імідж Каддафі якраз напередодні перевороту.Це міжнародний проект, що передбачає переклад бази даних за кордон.

Зараз Абизов бореться за політичне виживання, оскільки радники Володимира Путіна рекомендують відправити у відставку прем'єр-міністра Д. Медведєва і зачистити його союзників, особливо тих, хто має серйозні або таємні зв'язки з США.

Абизов знаходиться в групі ризику, оскільки він брав участь в групі по збору коштів на виборчу кампанію Медведєва, а також тому, що більшу частину своїх активів він тримає в США. Прихильники Путіна вважають, що особисті зв'язки Абизова з США погано поєднуються зі служінням Росії.

Звинувачення у приховуванні активів і бізнесу в США вже торкнулися російських сенаторів Леоніда Лебедєва і Михайла Маргелова. (Організатор здачі Лівії, американський домовласник, скупавший нерухомість в США, і активіст глобального відкритого уряду) Маргелов втратив своє крісло в липні.

Через місяць після призначення на пост міністра та голови урядової комісії Абизов заявив, що передав всі свої активи в довірчий фонд, не уточнюючи при цьому, що це були за активи і де вони знаходяться.

Декларацію про доходи та активи за попередні роки Абизов подавав у 2013 і 2014 роках. В офіційній декларації, яку урядові міністри зобов'язані подавати за себе, своїх дружин та інших членів сім'ї, Абизов повідомив, що станом на квітень 2012 року йому належала квартира і гараж у Великобританії, де зберігався автомобіль Мерседес, і, ймовірно, один з декількох мотоциклів, які він вказав у декларації. Вертоліт і снігохід, також задекларовані Абизовим, ймовірно, перебувають на одному з восьми об'єктів нерухомості, що належать йому в Росії.

Дрібним шрифтом у декларації зазначалося, що право власності на заміський будинок в Італії в рівних частках належав самому Абизову, його дружині (на фото зліва внизу), сина (на фото праворуч) і дочки, у кожного по кімнаті. Квартира у Великобританії, згідно декларації, розділена в таких же частках. Практично ідентична структура власності на житлоплощу у Великобританії та Італії вказана міністром у декларації за 2013 рік.

Дохід пані Абизовой в розмірі 341 400 руб. залишався незмінним протягом двох років. У той же час дохід Абизова, згідно декларації, зріс із 60,3 млн. руб. за 2012 рік до 282,9 млн. руб. за 2013 рік. На питання про те, звідки урядовий міністр з забороною на ведення приватного бізнесу міг взяти таке багатство, Абизов відповів так: Це пов'язано з виконанням вимог який набрав чинності в 2013 році закону про заборону держслужбовцям володіти іноземними активами, вимоги якого я виконав, реалізувавши закордонні акції.

Різниця в доходах, за словами Абизова, передбачає, що були продані всі належні йому акції іноземних компаній на загальну суму $6,7 млн. Факти, зібрані у Великобританії, свідчать, що ця цифра надто мала і не відповідає вартості кіпрських і карибських фірм, через які Абизов тримав основну частину своїх активів.

За даними лондонських джерел, розслідування, проведені кількома відомими бюро юридичної експертизи, показують, що Абизов контролює від сорока до п'ятдесяти компаній і фондів на Кіпрі, Британських Віргінських островах і Кайманових островах. Через ці та інші фірми він фактично володіє активами у Великобританії і США вартістю в мільйони доларів. Журнал Форбс підрахував, що загальна вартість розкритих активів Абизова, які перебувають у Росії, в даний час досягає $1 млрд.

Конфіденційний документ, підготовлений московськими представниками Абизова і переданий кредитним установам в Лондоні, містить вказівки на належні йому офшорні компанії, через які він тримає свої активи. Компанії, перераховані у звітах, опублікованих в Росії і Великобританії, включають зареєстровані на Кіпрі Tecalson Investments, Kalielson Investments, Blackville Investments, Gardenvale Investments, Kevalda Holdings, Eforg Asset Management, Sibeco Asset Management і Obymen Lake Holdings.На Британських Віргінських островах і Кайманових островах зареєстровано Batios Holdings Ltd., Fortiza Ltd., Arinya United Company S. A. і Kolora Management Inc. Ці назви також можна виявити в матеріалах судових розглядів на сайті Вищого Арбітражного Суду Росії. За інформацією російських і британських експертів, це підставні фірми, через які Абизов контролює потужності з вироблення електроенергії, а також оптові і роздрібні розподільні мережі в ряді регіонів Росії. Загальна вартість виявлених активів складає мільярди доларів.Форбс враховує тільки акції Абизова в інжинірингової компанії Група Е-4 і холдингу RU-COM.

Публічно відомо, що частка Абизова в компанії Мостотрест, що займається будівництвом доріг, мостів та інфраструктури, якої він володів через зареєстровану на Кіпрі фірму Marco o'polo Investments, була продана в жовтні 2010 року напередодні первинного розміщення акцій (IPO) Мостотреста на Московській фондовій біржі. Частку Абизова викупив Аркадій Ротенберг (на фото), проте сума, виручена Абизовим, не розголошується. Частка, яка належала Абизову, становила 25%, і з урахуванням знижки перед IPO вона могла коштувати від $150 до $190 млн.

У травні 2011 року, рекламуючи своє фінансове чуття групі американських інвесторів, Абизов заявив, що в період з 2007 по 2010 рр. вклав у Мостотрест $200 млн. За його словами, на початку цього шляху компанія мала низьку вартість і відсталий радянський стиль управління. До листопада 2010 року, коли акції компанії були розміщені на Московській фондовій біржі, її ринкова оцінка, за словами Абизова, склала $1,65 млрд. Три місяці ринкова капіталізація досягла $2,2 млрд. Ознайомитися з презентацією Абизова можна тут.Абизов не став говорити американцям, що в Мостотресте він був міноритарним інвестором, що його інвестиції становили лише частину від тих $200 млн., і що він продав свої акції до IPO.

На поточний момент американці вже засвоїли, що фінансовий успіх Мостотреста досяг свого максимуму за кілька тижнів до презентації Абизова. З тих пір ціна акцій впала на 67%. В даний час компанія коштує всього $660 млн. — трохи більше, ніж при продажу акцій Ротенбергу. В той момент, коли в березні цього року Ротенберг потрапив під санкції Управління з контролю за іноземними активами Казначейства США, ринкова вартість компанії вже летіла під укіс.

Куди Абизов перевів свої гроші, публічно не розголошується. Однак докази, які він представив британським інвесторам, мають на увазі, що кошти були виведені в офшори. За словами одного з лондонських аналітиків, публікує дані про фінансовий стан Абизова, у міністра є будинок в районі Мейфейр, який він використовував у якості домашнього офісу. На пошуки цієї інформації, говорить аналітик, пішли десятки тисяч фунтів. Інший аналітик, посилаючись на дані, отримані рік тому, повідомляє, що Абизов володів великими активами на Західному узбережжі США. Там живе його родина.Кошти, в основному, вкладені в програмні технології Силіконової Долини.

За даними російської преси, незабаром після продажу частки в Мостотресте Абизов заснував інвестиційний фонд з капіталом у $300 млн., і дав йому назву Digital October (явний натяк на цифровий жовтневий переворот — прим.ред.).

За даними російських журналістських розслідувань, збивати свій капітал Абизов почав будучи підлеглим Анатолія Чубайса, коли той очолював РАО ЄЕС Росії.

Довідка редакції. РАО ЄЕС, а потім згодом і Роснано, під егідою А. Чубайса фактично знаходяться під контролем Російського Єврейського конгресу (РІЧОК). Так:
— заст. керівника з фінансів Роснано є Уринсон Яків Мойсейович — колишній заст. голови правління РАО ЄЕС Росії, він же кол. заступник міністра і міністр економіки РФ, 1994-1998 рр. Він же голова ревізійної комісії РІЧОК;
— керівник департаменту з проведення форумів Роснано — Кацнельсон Олександр Менделевич (у 1995-2007 рр. займався виставками і Кубок Кремля);
— керівник департаменту інформаційних технологій — Кельманзон Андрій Климентійович — колишній співробітник Юкоса і Роснефти;
— керівником департаменту по зв'язках із співвітчизниками за кордоном потім директором гуманітарного розвитку Роснано Гозман Леонід Якович — співголова партії Правое дело, колишній радник голови правління РАО ЄЕС Росії;
— член Наглядової ради Роснано Меламед Л. Б., — він же член бюро Президії РІЧОК;
— заст. керівника з бізнес-стратегії — Кисельов Олег Володимирович (він же громадянин Ізраїлю Гедалия Ваксер — член бюро Президії РІЧОК;
— перший заступник глави Роснано Андрій Раппопорт Натанович — колишній перший заступник голови правління РАО ЄЕС Росії; — член бюро Президії РІЧОК[1]. І т. д.

За офіційною інформацією РАО ЄЕС Росії, робота Абизова полягала у формуванні та реалізації політики у сфері виробництва та постачання електричної енергії, постачання палива на електростанції, а також у реалізації заходів по реформуванню дочірніх і залежних товариств РАО ЄЕС Росії. На практиці ж Абизов, ймовірно, займався стягненням заборгованостей перед Чубайсом, перетворював борги перед державною компанією у пакети акцій, контрольовані сторонніми компаніями, що не мають відношення до РАО ЄЕС Росії, але підконтрольними Абизову і його колегам (т. е.по суті був квазисиловим органом РАО ЄЕС/Російського єврейського конгресу).

Розгорнутий матеріал на цю тему в квітні 2012 року опублікував Мойсей Гельман, головний редактор Промислових Ведомостей. У його розслідуванні наведені детальні докази провини Абизова. Обвинувальний висновок Гельмана охоплює період до 2005 року. Гельман стверджує, що з тих пір діяльність Абизова не розслідував.

За словами Гельмана, приватизація боргів за електроенергію здійснювалася шляхом банкрутства та інших рейдерських методів. Коли, починаючи з 2006 року, приватизації зазнала сама РАО ЄЕС Росії, Абизов залишив свій пост. Але він продовжує опосередковано, а то і в відкриту, працювати з Чубайсом.

Він зробив свої гроші завдяки Чубайсу, каже лондонський інвестиційний банкір, знайомий зі звітом бюро юридичної експертизи, аналізував діяльність Абизова. Майбутній міністр намагався залучити кошти для створення підприємства по вугільної генерації. [Стверджувалося, що] він здійснив низку досить неприємних речей. [За твердженнями] були випадки рейдерства. За словами банкіра, [активи Абизова] було досить важко відстежити. Після того, як московські представники Абизова прислали на перевірку діаграму належать йому [офшорних] організацій, нам стало зручніше.

За даними британської преси, фінансистів і декількох бюро юридичної експертизи, Абизов тримає частку в британській фірмі під назвою Powerfuel. У 2007-2010 перед Powerfuel стояли наступні завдання: організувати видобуток на старій, близькою до банкрутства шахті Хетфілд в графстві Йоркшир, відновити продаж вугілля і, наскільки дозволить платоспроможність та кредитна історія компанії, залучити фінансування на будівництво нової електростанції по технології уловлювання та зберігання вуглецю (CCS).Технологія перетворення вугілля в газ для обертання турбін такої електростанції називається комбінований цикл комплексної газифікації (ВЦГ). Орієнтовна вартість електростанції варіювалася від 700 до 800 млн. фунтів. План Powerfuel полягав у тому, щоб виручити близько 200 млн. фунтів на продаж акцій в ході лондонського IPO, а решту суми у вигляді урядових грантів Великобританії та Євросоюзу за програмою розвитку технологій чистої енергії.

Ед Мілібенд, який наразі очолює опозиційну Лейбористську партію в нижній палаті британського парламенту, в той час керував міністерством енергетики і активно просував цей план. Біля шахти Хетфілд була низька рентабельність, — говорить один з консультантів Powerfuel. Тому електростанція залежала від отримання фінансування уряду [Великобританії] і ЄС.

Британським партнером Абизова в Powerfuel став Річард Бадж. Бадж, який до того посварився зі своїм братом, державними інвесторами і кредиторами на грунті більш раннього плану розвитку видобутку вугілля в Йоркширі, намагався реалізувати меншу за розміром і вартості версію проекту з технології IGCC під назвою Coalpower. Ця компанія збанкрутувала в квітні 2004 року, і видобуток вугілля на шахті Хетфілд зупинилася на 3 роки. Потім Бажд придумав для свого старого проекту нове ім'я, Powerfuel, і вирішив залучити в 2 рази більший капітал.

Але спочатку Бадж спробував продати на фондовій біржі акції шахти Хетфілд під вивіскою Powerfuel Plc. Тут можна прочитати повідомлення про проведення IPO від 23 лютого 2006 року. Джерела, що брали участь у проведенні операції, стверджують, що Абизов запропонував разом викупити у Баджа виставлений пакет 51% акцій. Бадж погодився. Потім вони разом запросили інвестиційних консультантів, щоб знайти решту суми для будівництва електростанції. Щоб переконати консультантів у тому, що Абизов був основним акціонером компанії, була представлена схема офшорів.

Є інформація, що Абизов заплатив за свою частку 35 млн. фунтів, однак британські ЗМІ помилково приписали цю покупку Іскандеру Махмудову (на фото), власнику компанії метінвест холдинг (КРУ). Можливо, Абизов не став купувати акції особисто. Лондонський джерело стверджує, що контрольний пакет акцій Powerfuel був спочатку куплений від імені КРУ, а потім переданий Абизову.Подальше журналістське розслідування не змогло визначити, чи залишився Абизов повинен Махмудову за придбані акції Powerfuel, або ж вони домовилися про поділ прибутків від продажу вугілля після відновлення видобутку на шахті Хетфілд.

Довідка редакції. Іскандер Махмудов — авторитетний бізнесмен, основний власник Уральської Гірничо-Металургійної Компанії (УГМК), яка в порушення всіх умов збирається почати розробку Воронезького нікелевого родовища, тим самим знищивши Російське Черноземье. Більше 96% видобутку планується відправляти закордон — компанії Гленкор[2], контрольованої американо-швейцарським іудеєм, преследуемом у США за шахрайство.Розробка родовища вже викликало народне повстання у Воронезькій області[3].

Абизов зміг профінансувати роботу шахти шляхом залучення як мінімум 80 млн. фунтів у вигляді кредитів від банків ВТБ і ING. Приватні і державні джерела стверджують, що відновлення видобутку на шахті незабаром принесло хороший прибуток. Як заявив Бадж, Ми законтрактовались з продажу на 5 років вперед, тому ми не можемо продати акції, поки компанія не вийде з боргів. Як саме Абизов і Бадж організували схему збуту — справа темна. Ясніше виглядають повідомлення про те, що прибуток від продажу вугілля, ймовірно, становила близько 70 млн. фунтів в рік.Якщо Абизов реалізував торговельну схему, типову для Махмудова і КРУ, то він, можливо, отримував 51% від річного прибутку із самого початку відкриття підприємства. За п'ять років-з 2006 по 2010 рр. частка Абизова в Powerfuel, згідно з такою оцінкою прибутку від реалізації вугілля, могла досягти 179 млн. фунтів.

Це гіпотетичні цифри, їм не вистачає обліку витрат. Навіть якщо розрахунки показують виняткову прибутковість для зацікавлених сторін, виключаючи саму шахту, вони не враховую незаконних дій. Оскільки джерела заявляють про неможливість підтвердити, що Абизов заплатив за свою частку 35 млн. фунтів, і вважають, що за відновлення видобутку на шахті заплатили ВТБ і ING, то можливо, що частка прибутку Абизова від продажу вугілля, принаймні, в 2 рази вище початкових інвестицій. Я не можу підтвердити, що це саме так, — каже лондонський джерело, — Це схоже на правду.Але ми не бралися вивчити цю тему.

Однак до 2011 року компанія Powerfuel і її шахта перестали отримувати прибуток. Баланс підприємства з видобутку вугілля пішов в мінус, і стався дефолт за кредитами ВТБ і ING. Ні британський уряд, ні ЄС не схвалили заявки Powerfuel на отримання грантів, і спроба вишукування коштів на будівництво електростанції провалилася. Банки залишилися з непогашеними кредитами на суму від 80 до 90 млн. фунтів. У грудні 2010 року в Powerfuel була введена процедура зовнішнього управління.

Вдалося Абизову зберегти прибуток від продажу вугілля, коли проект чистої енергії від компанії Powerfuel зазнав фіаско?

У квітні цього року в публікації одного московського видання повідомлялося, що депутат Держдуми і Загальноросійський народний фронт (ОНФ) президента Путіна виступили з критикою на адресу Абизова з приводу його участі в підприємстві Powerfuel. Як повідомляє газета, ЗНФ так і не направив в Кремль скаргу на Абизова, принаймні, у відкритому доступі вона не з'явилася.

Стало відомо, що одним з консультантів, які допомагали залучати кошти для будівництва електростанції, був Андреас Цапф, в даний час виступає партнером у лондонській компанії Rhone Energy Advisors. Він був знайомий і з Абизовим, і з Баджем до банкрутства Powerfuel. Він не брав участь в операціях по вугіллю. Оскільки залучення коштів було конфіденційної угодою, і інші джерела вже розповіли про роль Цапфа, він повідомив, що не може дати жодних коментарів.

Повідомлення про банкрутство Powerfuel в Financial Times і Telegraph містять інформацію, що аудійовані рахунки компанії показали більш низькі цифри обороту, ніж заявляв Бадж, і менший прибуток. Інше джерело повідомляє, що дивіденди у компанії були надто маленькі, виводити було майже нічого. Він підозрює, що у Абизова якась сума загубилася в шахті.

Джерела в Лондоні і Москві кажуть, що головною людиною в проекті Powerfuel був протеже Абизова по імені Борис Рябов.

Як йдеться на сайті компанії, якій Рябов зараз керує в Менло-Парк, штат Каліфорнія, він — Керуючий партнер і співзасновник в венчурної компанії Brіght Capital, додає великий досвід у прямі інвестиції, розвиток компаній і стратегії в Росії і за кордоном. За словами Рябова, до заснування Bright Capital у 2010 році він обіймав посаду заступника Генерального директора в RU-COM, до цього з 2008 року обіймав посаду директора з інвестицій та оцінці RU-COM.Він відповідав за стратегій розвитку компанії і керував активами, великими проектами з реорганізації та діяльністю у галузі розвитку бізнесу компанії.

Хоча Рябов не згадує про те, що холдингом RU-COM володів Абизов, і що він був підлеглим Абизова, лондонські джерела стверджують, що Рябов працював на Абизова у Великобританії. Один з джерел каже, що Абизов проспонсорував йому отримання ступеня з управління бізнесом в Університеті Уоріка, яку, за словами самого Рябова, він отримав у 2009 році. Під час проекту Powerfuel Рябов керував проектами Абизова. У біографії Рябова немає жодного посилання на Powerfuel, ні на банкрутство компанії в 2010 році.

В тому році, як зазначено в проспекті розміщення акцій Мостотреста на Московській фондовій біржі, Рябов за призначенням Абизова був членом ради директорів компанії. Після того, як Абизов продав свої акції, і він, і Рябов покинули раду директорів. У проспекті Мостотреста Абизов і Рябов заявили, що вони не виконували керівних функцій в якості вищих посадових осіб або членів адміністративних, управлінських чи наглядових органів будь-якої компанії на момент або напередодні банкрутства, конкурсного виробництва або ліквідації. Це заява датована 3 листопада 2010 року.Через місяць Powerfuel стала банкрутом.

В квітні 2011 року, коли Абизов оголосив у Москві про створення венчурного фонду з капіталом у $300 млн. під назвою Digital October, Рябов багато виступав перед пресою. Він заявив, що планувалося зібрати $300 млн. протягом двох років. Рябов пояснив, що основні цілі Digital October залучення коштів та управління інвестиціями. У приватному технопарку Digital October будуть створені умови для розвитку технологій в області IT, digital media. У планах також створення проектів з біології, матеріалознавства, енергоефективності.Рябов підкреслив, що [в рамках Digital October] будуть фінансувати проекти на всіх стадіях їх розвитку. У понеділок Digital October уклав угоду про наміри з венчурним фондом голови ради директорів Google Еріка Шмідта Tomorrow Ventures. Як повідомляє Рябов, Tomorrow Ventures не увійде в капітал Digital October, а буде інвестувати лише окремі стартапи, тим самим створюючи партнерство. Заступник генерального директора Ru-Com також повідомив, що в Digital October є ще одне підписана угода з одним закордонним інвестфондом (ім'я якого не назвали).

Довідка редакції: Ерік Шмідт — глобальний координатор сатанинської концепції трангуманизма[4], входить в Раду директорів Інноваційного центру Сколково. У Росії концепцію трансгуманізму — у вигляді безсмертя безсмертя для еліти — просувають діти Волошина, Суркова та ще кількох вищих чиновників і губернаторів. З яким так само близькі сколковці Чубайс, Вексельберг а так само Абизов.Нагадуємо, що проект Сколково, і реформа РАН — пов'язані саме з перекиданням ресурсів на розробку технологій безсмертя для глобальної правлячої верхівки — за програмою Росія-2045 (так само відома як Безсмертя-2045)[5].

При цьому ватажок угруповання Роснано А. Чубайс, ні скільки не бентежачись заявляє, що еліті не вистачає інтелекту- при тому, що сам підбирав собі спільників[6].

Рябов (на фото зліва) також не розкриває, хто є співзасновниками Bright Capital. На сайті компанії вказано один з них, Михайло Чучкович (на фото праворуч).

Чучкович стверджує, що до приходу в Bright Capital він працював на Чубайса в Роснано. За його словами, він був керуючим директором, директором проектного офісу і старшим радником генерального директора [Чубайса].

Офіційним представником Bright Capital є Андрій Малафєєв. Він працює в Москві. За його словами, Рябов також працює в Москві. На прохання уточнити, як з'явилася на світ компанія Bright Capital, Малафєєв пояснює, що проект розробили Рябов і Чучкович, а гроші вніс Абизов. Абизов був першим партнером з обмеженою відповідальністю. Його інвестиції становлять приблизно половину капіталу фонду.За словами Малафєєва, Bright Capital в даний час складається з трьох фондів: капітал першого становить $200 млн., другого — $15 млн., третій була задана планка в $70 млн., і в даний час він має в своєму розпорядженні сумою в $25 млн. Він повідомив, що із загальної суми в $240 млн. не може в точності назвати, скільки інвестовано Абизовим, але ця сума перевищує $100 млн. Гроші знаходяться у власності компаній, які контролює р-н Абизов.

Американські активи, контрольовані Абизовим через Bright Capital, перераховані в цьому портфелі.

Що стосується дотримання Абизовим закону про заборону на володіння іноземними активами, Малафєєв заявив, що у 2011 році, коли Абизов створив Digital October та інвестував в Bright Capital, такої заборони не існувало. З моменту свого призначення в уряді в 2012 році, він не пов'язаний з Фондом. Я маю на увазі, що він не бере участі в роботі Фонду. Дивіденди [від інвестицій у фонд] розподілятимуться не раніше 2019 року.

За даними Bright Capital, офіс компанії розташовується за адресою: приміщення 180, будова 2, 3000 Сенд Хілл Роуд, Менло-Парк, Каліфорнія (на фото). Поверхом вище Bright Capital розташовується американський філія Роснано Анатолія Чубайса. Керівником цього філії є Дмитро Аханов, проте прес-секретар повідомив, що в даний час він знаходиться у відрядженні і не може відповісти на питання про Рябов і Абизове.

За словами Малафєєва, у Bright Capital і Роснано є деякі загальні інвестиції. Однак він рішуче заявляє: Ми не пов'язані з Роснано.

У минулому Аханов мав відношення до енергетичних проектів Абизова. Згідно з публікаціями Аханова в інтернеті, він працював на Чубайса в РАО ЄЕС Росії, і після того, як Чубайс перейшов в Роснано, в грудні 2010 року Аханов був призначений керівником американського філіалу.

За словами Аханова (на фото), раніше він був Головою Російського Федерального агентства по енергетиці і займався реалізацією державної політики та управлінням російськими державними активами в нафтогазовій, вугільній та електроенергетичній галузях. В якості глави Департаменту стратегії РАО ЄЕС Росії Дмитро Аханов брав активну участь у розробці і реалізації стратегії реструктуризації електроенергетичної галузі Росії, а також у формуванні нової структури галузі та моделі ринку електроенергії.Одночасно з цим Дмитро Аханов також провів більше 100 угод зі злиття і поглинання в російському енергетичному секторі.

Аханов і Абизов добре знайомі. На цьому записі, зробленому в травні 2011 року, вони сидять поруч на конференції, пропонуючи американським інвесторам вкладати кошти в підприємства, RU-COM Абизова і Роснано Аханова.

За квітневими повідомленнями американської преси, Аханов зайнятий просуванням свого спільного з американцями проекту. Аханов навіть натякнув, що російські дипломати можуть створювати не менше перешкод, ніж американські чиновники: Політична криза можливий, але ділові відносини набагато стійкіший, тому що це безпосередні зв'язки між людьми, вони створюють довіру. Дипломатам треба заспокоїтися і подумати про прямі наслідки своїх рішень. Завдати шкоди економіці дуже легко, набагато важче його заповнити.

Олени Жукової, прес-секретарю Абизова в Міністерстві зі зв'язків з відкритим урядом в Москві, було поставлено питання: які іноземні активи продав Абизов для дотримання вийшов в 2013 році закону, якими активами він продовжує прямо або побічно володіти Bright Capital, а також в компаніях і фондах, зареєстрованих на Кіпрі, Британських Віргінських островах і Кайманових островах.

Жукова попросила направити запит по електронній пошті.

Відповідей не було.

Джон Хелмер

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты