ТВ-Чиркей

Украинское Новостное Информационное Агентство



Є умови для світової кризи?

є умови для світової кризи?

Минулого тижня ми отримали чергову порцію доказів того, що закачування грошей у фінансову систему найбільшими центральними банками жодною мірою не сприяє зростанню глобальної економіки. Замість цього стає все ясніше, що друкування грошей створює умови для чергової глобальної фінансової кризи. Крім того в умовах всезагальної стагнації наростає напруга між найбільшими світовими економіками.

Газета Financial Times пише, що незадовільні дані про зростання економік Європи та Японії на корню зрубали надії на відновлення глобальної економіки в другій половині року. Темпи зростання економіки Німеччини, найбільшої економіки Єврозони в третьому кварталі зросли лише на 0,3 відсотка, в той час як у Франції за цей же період темпи зростання і зовсім знизилися на 0,1 відсотка.

В Японії поступово сходить нанівець інерційний ефект від Абеномікі, в рамках якої центробанк Японії подвоїв пропозиція ієни в країні. У третьому кварталі темпи зростання економіки Японії впали вдвічі, досягнувши рівня 1,9 відсотків в рік, що пояснюється в основному зниженням споживання та експорту, при тому, що у другому кварталі цей показник становив 3,8 відсотка.

У зв’язку з уповільненням економічного зростання ФРС США, швидше за все, і далі буде проводити політику валютного стимулювання. У своїй промові перед Банківським комітетом Сенату, Джанет Йеллен, яка в січні 2014 року повинна змінити Бернанке на посаді Голови ФРС, зазначила, що американська економіка та ринок праці реалізують лише малу частину закладеного в них потенціалу перш ніж згортати валютне стимулювання, ситуацію в економіці та на ринку праці необхідно поліпшити.

Офіційна причина, за якою ФРС і інші центральні банки надають наддешеві кошти різним фінансовим агентам — це необхідність стимулювання економіки. Справжня ж причина в тому, що низька інфляція і навіть дефляція здатні створити великі проблеми для власників великої заборгованості, особливо для фінансових установ. За низької інфляції і зниження цін в умовах стагнації економіки реальна вартість боргу і вартість пропонованої до погашення заборгованості починає рости.Саме з цієї причини глава ЄЦБ Маріо Драгі на початку листопада несподівано оголосив про зниження ставки рефінансування з 0,5 до 0,25 відсотка. Драгі прокоментував прийняте рішення тим, що за минулі кілька тижнів ситуація в економіці різко змінилася, єврозона зіткнулася з ситуацією, коли інфляція повсюдно і протягом тривалого періоду перебувала на рівні нижче запланованого і становила близько 2 відсотків.

Драгі повідомив, що ЄЦБ технічно готовий знизити ставку рефінансування до від’ємного значення, якщо необхідно.Зниження інфляції веде до зростання вартості заборгованості ряду країн єврозони, наприклад Італії, яка, за деякими оцінками, при зниженні інфляції на 1 відсоток, змушена буде скоротити поточні витрати бюджету на 1,3 відсотка від ВВП. Незважаючи на жорстку економію бюджету, за минулі два роки держборг Італії зріс з 119 до 133 відсотків від ВВП. В такій же ситуації перебувають Іспанія, Греція і Португалія.

Драгі також заявив, що Рада керуючих ЄЦБ одноголосно визнав необхідність такої міри, і що розбіжності стосувалися тільки терміну її введення. Цей заяву, однак, ніяк не узгоджується з тим фактом, що представники Німеччини, Голландії та Австрії в Раді проголосували проти зниження ставки рефінансування. Драгі звинувачують у тому, що він діяв в інтересах Італії та інших країн, включаючи Францію, яка вимагала заходів щодо зниження вартості євро для стимулювання експорту.І поки центральні банки заперечують, що ставка була знижена з метою зниження вартості євро, що, власне, узгоджується із зобов’язаннями не затівати валютних війн, які взяли на себе члени Двадцятки, прийняте Драгі рішення загрожує розпалити ці самі валютні війни.

За останній час центробанки низки країн знизили ставки рефінансування. Наприклад, центробанк Чехії, який на початку цього місяця вжив заходів, щоб знизити вартість крони по відношенню до євро, пообіцявши продавати валюту до тих пір, поки необхідно стимулювати зростання. Австралія і Нова Зеландія також воліли б знизити вартість своїх валют, однак побоюються, що зниження ставок викличе зростання бульбашки на ринку нерухомості. Так, глава Резервного банку Австралії Гленн Стівенс зазначив, що вартість австралійського долара надто висока.

У США сильно побоюються, що політика наддешевих грошей, що проводиться ФРС, викличе чергову кризу. Багато застерігають про те, що активи фондів нерухомості, які беруть короткострокові кредити для довгострокового інвестування в пакети іпотечних облігацій, можуть стати причиною фінансової нестабільності, якщо процентні ставки почнуть зростати. У своєму жовтневому звіті про глобальну фінансову стабільність МВФ попередив, що серйозні проблеми на вторинних ринках нерухомості можуть мати макроекономічні наслідки, зокрема, в частині дестабілізації фінансової системи США.

Тривала стагнація світової економіки стає причиною жорсткої боротьби за ринки і веде до зростання напруги між найбільшими світовими економіками. Виконавчий віце-президент Нестле Лоран Фрекс так описує панує в світовій економіці дефляційний напруга: На ринках немає зростання, тому кожен бореться за шматок меншого пирога.

Це напруга проявляє себе в різних сферах. На початку листопада Казначейство США розкритикував Німеччину за те, що та продовжує підтримувати позитивне сальдо торговельних операцій, сприяючи зниженню інфляції у світовій економіці, на що Німеччина не могла відповісти. Напруга зростає і всередині єврозони. В результаті розбіжностей у Раді керуючих ЄЦБ президент Єврокомісії Джозе Баррозу ініціював запит щодо того, чи шкодить позитивне сальдо торговельних операцій Німеччині європейській економіці.І хоча він підкреслив, що метою детального дослідження не була критика конкурентоспроможності німецької промисловості, його рішення викликало гостру реакцію всіх найбільших політичних партій Німеччини. Представник правлячої партії ХДС прокоментував, що німецький експорт є наріжним каменем нашого процвітання. Представники Зелених і СДПН зробили аналогічні заяви. Президент Бундесбанку Йенс Вайдман, один з тих, хто голосував проти зниження ставки рефінансування ЄЦБ, зазначив: не Можна зміцнити Європи за рахунок ослаблення Німеччини.

Підводячи підсумки, можна сказати, що зростаюче економічне напруження, дефляція, валютні війни, уповільнення економічного зростання та звуження ринків, усугубляемое побоюваннями чергового фінансової кризи — все це вказує на те, що відновлення економіки чекати не варто, навпаки, процеси розпаду світової економіки капіталізму, запущені в 2008 році, лише набирають обертів.