В Європі всю тиждень напружено стежили за переговорами з грецьким урядом з порятунку від дефолту економіки цієї країни — по суті, греки вже з наступного тижня стануть в два рази біднішим і почнуть жити приблизно як їх сусіди в більш бідних Болгарії і Румунії. Однак рішення про допомогу так і не прийнято — підсумки переговорів з Євросоюзом викликали хвилю демонстрацій і заворушень в Афінах блокували вулиці і підпалювали магазини.

Греки не хочуть приймати європейський ультиматум. Тим часом, поки обговорюють можливий дефолт Греції, міжнародні рейтингові агентства знизили кредитні рейтинги низки країн Єврозони. Боргова криза поширюється практично на всі країни Європи.

Кожен день Нікас йде однією і тією ж дорогою повз спаленого банку, уздовж пограбованого магазину, в університет.Як і 80 тисяч греків, він був 12 лютого, в неділю, у парламенту, коли там голосували за чергові економічні заходи, обрекающие більшу частину країни на злидні. Нікас проти насильства, але все, що сталося вважає закономірним.Люди зневірилися, а їм кажуть: якщо ми вийдемо з єврозони, у нас буду порожні магазини. І що?! Зараз вони забиті товаром, але у нас немає грошей, — говорить Нікас Караманос.

Аспірантська стипендія — 500 євро. З них 200 на медичну страховку, решту він віддає батькам. Їх крихітної пенсії не вистачає ні на що. Коли я був маленький, мої батьки, які народилися при диктатурі, говорили мені: Тільки б це не повторилося... А тепер ми живемо за нового роду диктатурі — це гра слів: тоді були танки, тепер банки, — розповідає Нікас.

Через кілька років у нього буде докторська ступінь з фізики, але у нього немає жодних ілюзій щодо майбутнього.Ніхто з його старших товаришів не знайшов роботу за фахом, перебиваються випадковими заробітками. Найбільший злочин — те, що вони вбили мрію у молодих, мрію жити в цій країні. Місяці два-три тому в нас проводили семінар з еміграції до Австралії, так от, документи подали 200 тисяч осіб. 200 тисяч!, — вигукує аспірант.

З ранку до пізнього вечора Нікас в університеті гризе граніт науки. Думає захистити дисертацію і теж поїхати, але поки не знає, куди.

Урізати там, де, здавалося б, і урізати-то нічого — жителі Латвії похмуро жартують: хоч у чомусь їх політики досягли досконалості. Зарплата багатьох вчителів-бюджетників ледь перевищує прожитковий мінімум. У викладача Елгавского музичного училища Наталії Каспері вона скоротилася вдвічі з початку кризи. Електричка до Риги, потім міський транспорт. Ціни зросли в 2,5 рази, п'ята частина зарплати йде тільки на дорогу. Ще 100 латів — на оплату комунальних послуг, електрики, газу. У перекладі на рублі — приблизно 6 тисяч.Це ще не межа, у нас опалення ще наполовину поки, з наступного місяця чекай надбавки, — розповідає Наталя.

Маленький холодильник, щоб хоч якось економити — не такий енергозатратний. Зі старим, великим Наталія розлучилася без жалю — не заповнювався і наполовину. Раз в місяць їй надсилає гроші дочка, яка поїхала на заробітки в Голландію. Через два роки Наталя вийде на пенсію. Раніше боялася, а зараз зрозуміла, що біднішими вже не стане.

Подорожчало сьогодні і невідоме завтра — причини, по яким Латвії за останні роки покинули сотні тисяч жителів.Втрата 15% населення відчутна навіть в центрі Риги. І у вихідний день на знаменитій Домській площі порожньо. Її пожвавить тільки початок туристичного сезону. Багатьом рижанам прогулянки по старому місту не по кишені.

В цілях економії європейці стали менше подорожувати. Пряме тому підтвердження — що продаються готелі у Чехії.Одна з таких готелів — двері закриті, нікого немає, але зазирнувши у вікно, можна побачити упаковану, готову до вивезення меблі. Готель продається.

На сайтах агентств нерухомості десятки пропозицій. Утримувати готелі багатьом тепер не по кишені. Гості з-за кордону все частіше шукають дешеві апартаменти та кімнати в туристичних гуртожитках. Влітку 2011 року на продаж було виставлено приблизно половина всіх чеських готелів. Адолф Ходора розуміє, що в нинішній ситуації знайти покупця готелі нелегко. Він просто закрив свої три зірки.

Ця непроста ситуація. Ми хочемо спробувати відкритися в березні, але змушені переглянути нашу цінову політику.ПДВ з Нового року зріс до 14%. Вода, електрика, опалення — все подорожчало. Ми ж, щоб залучити туристів, змушені знизити ціни на 20% порівняно з минулим роком, — розповідає отельєр.

Лютий не можна назвати високим сезонами в Празі. Але навіть у відомих готелях тут в центрі Європи вечорами горять самотні вікна. Катержіна водить індивідуальні екскурсії, тому що на групові попит впав. І в численній середовищі гідів конкуренція стала ще більш жорсткою. Деяким моїм колегам довелося поміняти професію, пПотому що робота екскурсовода перестала приносити їм достатньо грошей, а вони повинні утримувати сім'ю і платити іпотеку, — розповідає Катержіна Свободова.

Оголошення: Бадьорий пенсіонер, абсолютно надійний, у пошуках заробітку або Пенсіонер, знає три мови... Ще недавно це було рідкістю, але зараз німецькі пенсіонери по всій Німеччині масово шукають роботу. Стаж водіння Вернера Кофалька — дві третини століття. У свої 86 років він був змушений придбати ліцензію таксиста і працювати дні і ночі безперервно. У мене пенсія настільки маленька, що вистачає лише на оплату житла і якісь дрібниці, але не на життя, — каже літній чоловік.В пошуках клієнтів герр Кофальк годинами намотує кола по місту, слухаючи по радіо, що ж там ще придумали для того, щоб німецькі гроші витратити на порятунок сусідів. Це зовсім нелегко маленькій людині сказати, як там нагорі все крутиться, — додає він.

Але маленька людина першим помічає, як змінюється життя через рішення влади. Все дорожчає — хліб дорожчає, масло стає дорожче, житло дорожчає, ну а пенсію не збільшують, — переживає Кофальк.

У цьому італійському будинку холодильник завжди порожній, тому що, як не рахуй, на їжу нічого не залишається: У мене посібник 758 євро, а ось квитанція за електрику: 486,75, а ще 550 євро на місяць за квартиру, плюс за газ, і за воду, і вони там ще просять затягувати пояси — мені залишається тільки сина в жертву принести і покласти їм на поріг, — говорить Кармен Абація. Обличчя своїх дітей Кармен, мати-одиначка, просить не показувати. Дітей у неї троє, і вони соромляться, що на підручники у мами грошей немає. Старші навіть кинули з-за цього школу.Підробляють, чим доведеться.

Завод в Помільяно під Неаполем — один з найважливіших в концерні Фіат. Кармен тут працювала оператором автокара. Перша на Фіаті жінка за кермом вантажопідйомної машини. Зразковий водій, ніяких нарікань.

Проблеми почалися, коли Кармен вступила в профспілку, який був рішуче проти нового контракту: робота у вихідні дні, у нічні зміни, плюс додаткові години — все за ті ж гроші. Безкоштовні обіди скасовуються. Лікарняний — тільки за свій рахунок. Більшість товаришів по профспілці, злякавшись звільнень, з кабальними умовами погодилися і навіть профспілкові книжки здали. Кармен заперечила: контракт контрактом, але ми живемо у вільній країні і... опинилася за огорожею.

Чули про Скеттіно, ну, цю історію з поромом Конкордія? Так ось, ми всі — одна Конкордія, і ціла арія Скеттіно, яка нами керує, — каже італійка. Кармен ще сподівається, що їй вдасться повернутися на завод, за законом, вона може полягати в профспілці і мати свою думку. Але у Фіаті грядуть скорочення, так що шансів у неї небагато.

..

Гостиная Палермо

Отдых на Кипре

Аюрведические препараты